Орбітальні телескопи піднесли астрономам і планетологам черговий подарунок. Вони зафіксували хмару уламків, яка залишилося після зіткнення двох астероїдів. Подія сталася на початку 2009 року далеко за орбітою Марса. Про це в четвер, 14 жовтня, повідомили ЗМІ.
Орбітальні телескопи піднесли астрономам і планетологам ще один подарунок. Вони зафіксували хмару уламків, яка залишилося після зіткнення двох астероїдів. Подія сталася на початку 2009 року далеко за орбітою Марса. Про це в четвер, 14 жовтня, повідомили ЗМІ. Хмара уламків є своєрідною лінією, що розтягнулася на сотні тисяч кілометрів у досить незвичній формі.
Авторство відкриття належить американським й європейським астрономам, які вивчили знімки, зроблені орбітальним телескопом Hubble й космічним апаратом Rosetta. Згідно з отриманими даними, в центрі величезної пилової хмари знаходиться уламок одного з астероїдів довжиною близько 120 метрів.
Колін Снодграсс з Інституту дослідження Сонячної системи імені Макса Планка в Німеччині вважає, що ця космічна подія надає нові й до цього часу недоступні можливості для планетологів.
«Якщо поглянути на наукові публікації на тему зіткнень астероїдів, то у них йдеться про події, що відбувалися протягом мільйона років, тобто за геологічними масштабами зовсім нещодавно. Але в цьому випадку все стається у нас на очах», - пояснив Снодграсс.
Американські та європейські фахівці працювали незалежно один від одного, й їхні спостереження узгоджуються.
Спочатку астрономи думали, що ведуть спостереження за кометою, оскільки хмара уламків дуже схожа на характерний для комети хвіст з газів, які випаровуються під дією сонячних променів з крижаного ядра. Однак більш глибокий аналіз показав, що поведінка даного об'єкта зовсім не відповідає поведінці комети. Космічне тіло, яке отримало позначення P/2010 A2, не мало газової оболонки й рухалося не по траєкторії комети.
Отримавши такі несподівані результати, на об'єкт було спрямовано потужні телескопи Hubble й апарат Rosetta. Відразу з'ясували, що йдеться не про астероїд, який тягне за собою «паровоз» з величезної хмари уламків. Їх було вибито з поверхні астерохда ударом космічного тіла, набагато меншого за розмірами. Згідно зі спостереженнями, об'єкт, що врізався, випарувався.
Девід Джюітт, співробітник університету штату Каліфорнія в Лос-Анжелесі, очолював групу дослідників, які працювали з телескопом Hubble. За його словами, ці спостереження мають величезне значення для розуміння механізмів виникнення пилу, що становить значну частину Сонячної системи й інших планетних систем.
«Ми часто спостерігаємо величезні пилові дискові пояси навколо інших зірок. Вважають, що вони утворюються в результаті зіткнень у цих дисках невидимих для нас тіл. Розуміння того, як відбуваються такі зіткнення, допоможе нам у вивченні еволюції планетних систем у цілому», - говорить він.
За словами доктора Джюітта, менше за розмірами тіло мало розміри від трьох до п'яти метрів, а швидкість зіткнення була дуже високою - близько 18 тисяч км/год. Кількість виділеної кінетичної енергії була еквівалентна вибуху невеликої атомної бомби.
Зараз тиск сонячних променів змушує хмару пилу й ламків витягнутися у вигляді довгої смуги, що прямує за уламком, який лишився. Якщо весь матеріал у цій хмарі зібрати разом, утворилася б сфера діаметром 20 метрів.
