Автори роботи посилаються на припущення, що знайдені на стародавніх стоянках обвуглені кістки або знаряддя могли бути наслідком випадкової «зустрічі» людей з вогнем - наприклад, під час лісової пожежі. Для того, щоб довести або спростувати власне твердження, науковці ретельно проаналізували близько 100 європейських стоянок Homo, на яких намагалися знайти ознаки регулярного і контрольованого використання вогню. Такими ознаками були, наприклад, залишки вогнищ у печерах та наявність смол, які можна виготовити лише при нагріванні.
Підсумком нової праці стало твердження, що регулярне використання вогню з боку представників роду Homo було освоєно не раніше 400 тисяч років тому. Це означає, що H.ergaster, H.erectus і H.heidelbergensis, які вийшли з Африки близько 1,9 мільйона років тому, багато тисячоліть жили в холодному кліматі, не маючи регулярного обігріву. Крім того, автори зробили висновок, що головними «користувачами» вогню були неандертальці - на їхніх стоянках характерні ознаки траплялися частіше, ніж на стоянках пращурів H. sapiens.
Загальноприйнято вважати, що регулярне використання вогню сприяло виживанню і багато в чому стимулювало еволюцію роду Homo - термічно оброблена їжа краще засвоюється і надовго забезпечує організм теплом. Науковці визначають, що стародавні люди використовували вогонь, за останками обвуглених кісток або знарядь праці. Згідно з деякими даними, найбільш ранні приклади використання вогню датовано часом 1,6 мільйонів років тому.
З революційними висновками нової праці згодні не всі колеги авторів. Скептики вказують, що поза Європою існують більш ранні приклади використання вогню з боку пращурів сучасних людей - наприклад, осередки на ізраїльській стоянці Гешер Бнот Яаков датовано часом 780 тисяч років.
Сучасні люди виду H. sapiens, як прийнято вважати, залишили Африку й почали розселятися на інших регіонах Землі близько 60 тисяч років тому.
За матеріалами New Scientist, Nature News