Відкриття було зроблено, коли «погляд» апарата через атмосферу планети фокусували на зірках. При цьому світила виявлялися більш віддаленими, ніж очікувалося, що, в свою чергу, говорить про поглинання газовою оболонкою планети ультрафіолетового випромінювання. Подальші розрахунки показали, що озоновий шар Венери знаходиться на висоті близько 100 км, тобто, в 3 рази вище, ніж на Землі.
Донедавна існування озонового шару було підтверджено лише в Землі та Марса, і відкриття озону на Венері вже змушує астрономів переглянути свої погляди на пошуки позаземного життя. Атмосфера Венери разюче відрізняється від земної як за складом, так і за щільностю, проте доведення наявності озону навіть у таких умовах може стати ще одним фактором у пошуку планет, придатних для подальшої колонізації в далекому майбутньому.
Озон - речовина, молекула якої містить 3 атома кисню. Для живих організмів Землі озон є природним захистом від ультрафіолетового випромінювання і сонячної радіації. Разом з тим, цей газ через активну реакцію зі сполуками хлору швидко розкладається, і його кількість у деяких районах планети настільки незначна, що виникають так звані «озонові дірки». Для боротьби з цими явищами міжнародне співтовариство приняло Монреальську конвенцію.
