Дослідження полягало в опроміненні короткими лазерними імпульсами атомів ксенону. Учені працювали з променем, довжина хвилі якого не перевищувала 1,8 мікрометра. Крім того, імпульси променя містили менше двох повних циклів коливання електромагнітного поля.
Завдяки такому вибору, ксенон «вимушено» генерував вторинне випромінювання, зокрема, вищі гармоніки - електромагнітні хвилі, частоти яких є вищими за вихідні частоти в ціле число разів.
Головним результатом роботи фізиків стало те, що, реєструючи й аналізуючи спектр випромінювання ксенону, вони змогли виявити та зафіксувати сліди електронної взаємодії всередині атомів цього газу. Раніше такого результату ще ніхто не досягав. Як наслідок, науковцям вдалося побудувати модель спостережуваного процесу, використовуючи теорію сильної взаємодії.
На думку вчених, подальший розвиток їхніх робіт дозволить реєструвати процеси всередині атома тривалістю всього в кілька аттосекунд (10-18). Також науковці встановили, що опромінення ксенону подібними імпульсами може бути використано для отримання надшвидких імпульсів м'якого гамма-випромінювання.
За матеріалами INRS University