"У результаті має місце дифузія відповідальності, і індивід спокійно переступає через власну совість", - підкреслює співавтор дослідження Ніна Мазар.
Вчені провели опитування серед 17 тисяч менеджерів з 21 країни (були обрані найбільш економічно впливові держави). Респонденти повинні були оцінити ступінь вираження гордості, відданості і узгодженості в своїх організаціях і сім'ях, а також розповісти, наскільки часто партнери з інших країн пропонують відкати.
На додаток до цього був організований лабораторний експеримент. 140 студентів, які вивчають комерцію, розділилися на дві групи. В одній з допомогою давно відомих прийомів вчені створили колективістську атмосферу, а в іншій - індивідуалістичну. Потім добровольці представили себе продавцями, спілкуються з іноземними покупцями, і відповіли на запитання про відкат. При цьому респондентам належало оцінити ступінь особистої відповідальності при укладанні угоди, бажання укласти договір, неприйняття хабарів, ймовірність того, що хабар запропонують конкуренти, а також шанс, що в кінцевому підсумку все вирішить розмір підношення.
Як і очікувалося, "колективісти" відчували меншу особисту відповідальність і були більш схильні "підмазати". При цьому колективізм не чинив ніякого впливу на інші фактори.
У ході другого експерименту хабара пропонувалися безпосередньо - результати були аналогічними.
Дослідники вважають, що мотивація хабарників сприймається занадто вузько. "Питання про корупцію - це не питання наявності чи відсутності економічної вигоди, - говорить Мазар. -"М'які чинники "на зразок культурних цінностей можуть бути не менш важливі. Якщо ми зможемо зрозуміти їх, то вдасться розробити більш ефективні профілактичні заходи".
За матеріалами: Компьюлента
