UA / RU
Підтримати ZN.ua

Біологічний розпад нафти у Мексиканській затоці прискорився

Співробітники Національної лабораторії ім. Лоуренса у Берклі, Тихоокеанського та Оклахомского університетів (всі - США) з'ясували, що біорозпад нафти у Мексиканській затоці йде більш високими темпами, ніж очікувалося.

Співробітники Національної лабораторії ім. Лоуренса у Берклі, Тихоокеанського та Оклахомского університетів (всі - США) з'ясували, що біорозпад нафти у Мексиканській затоці йде більш високими темпами, ніж очікувалося.

Перше дослідження активності мікроорганізмів, нещодавно прийняте для публікації у журналі Science, показало, що бактерії працюють досить повільно. Вивчаючи нафтовий шлейф на глибині близько 1100 м, екологи не виявили слідів масштабних процесів біорозпаду.

Висновки авторів нової роботи більш оптимістичні. Із 25 травня по 2 червня вони відібрали приблизно з тієї ж глибини, що й їхні колеги, більше 200 зразків води у 17 різних точках у Мексиканській затоці. Провівши аналіз, вчені визначили, що концентрація мікроорганізмів у зразках, взятих у межах нафтового шлейфу, зросла більше, ніж удвічі, причому домінуюче положення у забрудненій воді займає якийсь новий вид бактерій, тісно пов'язаний з представниками групи Oceanospirillales Oleispira antarctica і Oceaniserpentilla haliotis. «Здається, розлив здійснив помітний вплив на взаємодію мікроорганізмів і стимулював активність глибоководних психрофільних [холодолюбивих] гамма-класифікацій, родинних до мікробів, які відомі своєю здатністю розкладати нафту», - заявив керівник дослідження Террі Хейзен.

Можливо, інтенсивність біорозпаду збільшив диспергент корексит, величезні обсяги якого використовували фахівці BP: із дрібними крапельками нафти, розподіленими у воді, бактеріям працювати легше. Окрім того, у Мексиканській затоці досить часто відбуваються природні витоки нафти, і мікроорганізми могли адаптуватися до таких умов.

Нові дані також повинні заспокоїти тих, хто побоювався формування «мертвих зон» у товщі води, позбавлених необхідного кисню (справа в тому, що біорозпад завжди супроводжується поглинанням цього елемента). «Істотного зменшення концентрації в нафтовому шлейфі ми не виявили, - каже пан Хейзен. - Імовірно, це пояснюється низьким вмістом заліза, яке необхідне для освіти багатьох ферментів, які беруть участь у розкладанні вуглеводнів. Якби було більше заліза, процес очищення йшов би ще швидше».

Нагадаємо, нафтова катастрофа біля узбережжя США розпочалася 20 квітня 2010 з вибуху метану на платформі Deepwater Horizon, яка перебувала під управлінням BP. У результаті НП загинуло 11 робочих платформи. Через два дні платформа затонула, а з пошкодженої свердловини на глибині 1,5 км почала витікати нафта.

Із середини липня потік нафти з пошкодженої глибоководної свердловини BP був практично зупинений завдяки тимчасовій заглушці. За підрахунками фахівців, загалом із свердловини у води затоки вилилося 4,9 млн барелів нафти, з яких тільки 800 тисяч барелів було зібрано.

За матеріалами Компьюленты