Президент України Володимир Зеленський здійснив багато поїздок до Сполучених Штатів, щоб заручитися підтримкою для боротьби України із розв'язаною Росією війною. Зазвичай він повертався додому з обіцянками нової зброї, допомоги для економіки, що потерпає у воєнний час, і з улесливими словами про те, як українці під його керівництвом героїчно борються за справу вільного Заходу.
Однак місія цього тижня - це не просто ввічливе прощання, можливість для Зеленського попрощатися з президентом США, який залишає посаду, пише The Times. Це дипломатія на краю прірви, остання надія Зеленського на те, що Джо Байден надасть дозвіл Києву використовувати американські ракети, щоб завдати удару вглиб Росії і примусити її до миру шляхом переговорів.
Час спливає. Президент Байден можливо і вважає, що Україна - це справа, за яку варто боротися, але якщо Дональд Трамп переможе Камалу Гарріс у боротьбі за Білий дім у листопаді, він може припинити допомогу США. За президентства Гарріс ця перспектива є менш очевидною, однак нинішня віцепрезидентка обережно ставиться до всього, що може бути витлумачене як різка ескалація війни.
У Байдена є вікно можливостей до президентської інавгурації в січні, яке, за умови розумного використання, може змусити президента Путіна сісти за стіл переговорів. Вашингтон може дати Україні зелене світло на використання таких систем, як британська крилата ракета повітряного базування Storm Shadow, для завдання глибоких ударів, які можуть серйозно підірвати російську військову машину.
Цінність дозволу на такі місії очевидна. Україна вже використовує те, що є в її розпорядженні, для завдання ударів по складах боєприпасів на російській території. Три нещодавні удари знищили тисячі тонн боєприпасів, в тому числі потяг з Північної Кореї, набитий снарядами, призначеними для фронту. Ці операції самі по собі не є вирішальними, але вони перешкоджають операціям Росії і підвищують ціну продовження кампанії для Путіна з точки зору довіри до нього.
Так само раптове захоплення Україною території в Курській області Росії має на меті покращити переговорну позицію Києва на майбутніх переговорах. Таку агресивну політику слід пояснити Байдену: Київ не намагається втягнути Америку у безкінечну війну; скоріше, це крок, спрямований на те, щоб змусити Путіна схаменутися, завдавши йому болю. Російський президент може не мати чіткого уявлення про те, як розвиватиметься його війна після зими. Але її продовження означатиме мобілізацію ще 300 тисяч чоловіків. Це ще більше виснажить російську економіку, яка і так страждає від браку робочої сили. З кожним місяцем бойових дій Росія стає біднішою.
Союзники попросили Зеленського надати план перемоги, щоб виправдати продовження допомоги. Саме його він представить Байдену в четвер. Цей план не передбачає негайного членства України в НАТО, а лише гарантії безпеки для запобігання новому вторгненню. План також передбачає, що Київ утримуватиме свої завоювання в Курську доти, доки російські війська залишатимуться на українській землі. Крім того, план передбачає надання більш сучасного озброєння для забезпечення постійного стримування російського просування і більше західних грошей для відновлення зруйнованої інфраструктури та оздоровлення пошкодженої економіки України.
Це не стільки перемога, скільки план виживання - Зеленський став реалістом. Невідомо, наскільки Путін може поступитися, але ясно, що Україна повинна продовжувати боротися. Якщо ні, то Захід теж буде в програші.