У разі ухвалення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які були розроблені Кабінетом міністрів та вже зареєстровані у Верховній Раді, притягнути до відповідальності командирів російської армії стане набагато складніше. Про це заявив експерт з міжнародного кримінального права, кандидат юридичних наук, заступник генерального прокурора України у 2019–2021 роках, прокурор АР Крим (2016-2019) Гюндуз Мамедов.
За словами правника, йдеться про законопроєкті №7290 щодо змін до кримінального та кримінального процесуального законодавства України в частині міжнародних злочинів.
"Проаналізувавши його, хочу звернути увагу на основні загрози, закладені в проєкті. Фактично законопроєкт ставить військових командирів поза межами досяжності правосуддя, оскільки виключає їх відповідальність за дії підлеглих та створює окремий склад злочину, не повʼязаний з діями підлеглих. На практиці це заважатиме притягнути до відповідальності командирів РФ", - зазначив він.
З іншого боку, звертає увагу Мамедов, законопроєктом пропонується покласти відповідальність на рядових солдат за злочини, які, згідно з міжнародним правом, є сферою відповідальності військової верхівки. Він наголошує на необхідності переосмислити формулювання "злочину агресії", закладене в проєкті.
"Згідно з законопроєктом, за злочин агресії зможуть бути притягнуті до відповідальності рядові солдати, які не мають жодного впливу на прийняття рішення щодо агресії держави. Злочин агресії - злочин військово-політичної верхівки Російської Федерації", - зазначає правник.
Водночас в законопроєкті відсутні положення про універсальну юрисдикцію, що унеможливлює переслідування іноземців, які скоїли міжнародні злочини.
"Закликаючи інші держави допомагати нам в розслідуванні тяжких злочинів, ми не можемо самі не сповідувати цих принципів", - наголосив він.
Мамедов також посилається на думку колеги - директора Ukrainian Legal Advisory Group Надії Волкової, яка зазначає, що на практиці законопроєкт не надає дієвих інструментів здійснення ефективного правосуддя.
"Ініційовані Шмигалем зміни до Кримінального кодексу лише віддалять правосуддя", - вважає вона.
До того, Волкова звертає увагу, що попри дев’ятий рік війни на території України на законодавчому рівні все ще тривають дискусії щодо змін до Кримінального кодексу України стосовно найтяжчих міжнародних злочинів.
Ще 20 травня 2021 року Верховна Рада ухвалила в цілому Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права” № 2689.
"7 червня минулого року закон скерували на підпис президенту Зеленському, проте до цього часу новин про статус цього документа немає попри численні заклики правозахисних організацій підписати цей законопроєкт, востаннє – після звірств російської армії в Бучі", - наголошує вона.
"10 місяців указаний закон лежить без підпису президента на Банковій, натомість Кабмін вніс до парламенту інший законопроєкт №7290, який багато в чому копіює попередній, однак містить і критичні відмінності, що суттєво погіршать здійснення ефективного правосуддя щодо найтяжчих міжнародних злочинів в Україні", - зазначає Надія Волкова.
Раніше ексзаступник генпрокурора Гюндуз Мамедов повідомляв про те, що українські правоохоронці розслідують понад 30 тисяч кримінальних правопорушень у більш ніж п'яти тисячах проваджень - це все злочини, пов'язані зі збройним конфліктом. За його словами, в них є фігурантами майже дев'ять з половиною тисяч осіб. З них - сотні російських громадян, зокрема вище політичне і військове керівництво країни-агресора.
Як покарати країну-агресора? Хто судитиме вище керівництво РФ за порушення міжнародного гуманітарного і кримінального права? Чи будуть покарані ті, хто став на бік агресора й окупанта? Що робить Україна для того, щоб покарання стало невідворотним? Читайте в інтерв'ю, яке взяла Тетяна Силіна у заступника генерального прокурора України Гюндуза Мамедова.