Жоден із існуючих законопроєктів про реформування Бюро економічної безпеки не відповідає вимогам партнерів із G7, заявив інтерв'ю «РБК-Україна» міністр юстиції Денис Малюська.
«Для мене магістральна лінія – це перемовини з нашими міжнародними партнерами. Реформа БЕБ є умовою для отримання фінансування. Наша дискреція у таких випадках істотно звужується. І ключовою стає відповідність домовленостям з нашим міжнародним партнерами і можливість ці домовленості імплементувати в тексті. Я завжди працюю з текстом, який я контролюю, тому не працюю з депутатським законопроектом. До появи листа послів G7, єдиний законопроект, який відповідав вимогам міжнародних партнерів, був урядовий. Депутатський не відповідав», - пояснив він свою роль просуванні реформи.
Він додав, що до надходження останнього листа G7 єдине, що відповідало вимогам і відкривало джерело для фінансування – це урядовий законопроєкт.
«Після появи листа G7 з'явились нові умови, яких не було до цього часу І тепер ми отримали ситуацію коли жоден законопроект не відповідає вимогам наших партнерів, якщо лист G7 вважати також вимогами партнерів», - заявив Малюська.
Міністр зазначив, що, попри все, жоден законопроект, який був передбачений міжнародними програмами антикорупційної спрямованості, ніколи не заходив на друге читання в тому вигляді, в якому заходив на перше, у нього завжди вносили зміни та робили корективи.
«Тому ця історія, мені здається, це відверта маніпуляція і перегинання палки з боку опозиції з тим, щоб знайти найменші недоліки в тексті реформи і подати це так, що це критично погано і уряд поганий», - стверджує він.
На думку Малюськи зараз перезавантажити БЕБ глобально неможливо, оскільки «зараз ринок праці реально жахливий»: «Ніколи директор БЕБ не зможе перезавантажити тисячу людей, набрати з ринку праці тисячу класних детективів. Після закінчення війни буде унікальний момент, коли можна буде набрати класних людей, патріотів, які повернуться з війни. А так ми просто поставимо зараз на паузу роботу БЕБ, коли почнеться переатестація».
При цьому міністр додав, що попри все в законі передбачать переатестацію незалежно від закінчення війни.
На запитання журналістки, чи влаштовує Малюську робота БЕБ, він відповів, що «вона нікого не влаштовує, навіть саме БЕБ, тому що вони мають тисячу співробітників, при запланованих чотирьох тисячах».
«Вони не можуть повноцінно розгорнутися і працювати так, як задумано», - вважає міністр.
Що ж стосується втручання в реформу Офісу президента, зокрема заступника голови ОП Олега Татарова, то Малюська стверджує, що він брав участь в обговореннях тексту законопроєкту « як і всі інші», але документ писався, контролювався, супроводжувався Міністерством юстиції «і вирішального впливу будь від кого, окрім Міністерства юстиції, на цей текст не було».
У січні Кабмін зареєстрував у ВР законопроєкт №10439 «Про внесення змін до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» щодо удосконалення роботи Бюро», який мав би удосконалити діяльність БЕБ , однак на практиці законопроєкт не міняє основних моментів у роботі Бюро. Насамперед законопроєкт зберігає вплив Офісу президента на цю правоохоронну структуру. Сам же документ уряду допомагали розробляти заступники голови ОП Олег Татаров та Ростислав Шурма.
Згодом у парламенті зареєстрували альтернативний урядовому законопроєкт, в якому передбачена повноцінна переатестація працівників БЕБ та оновлені конкурсні процедури.
Олександр Лємєнов проаналізував, як саме БЕБ планують «перезавантажити», і вказує, що заяви Банкової про покращення бізнес-клімату після прийняття цього закону не відповідають дійсності. Аргументи він навів у статті «Перезавантаження БЕБ — листок подорожника на розбитому колінці бізнесу».
Врешті історія із перезавантаженням БЕБ триває так довго і так безуспішно, що вже найбільші адвокати реформи замислилися над її можливістю. Що знову не так із БЕБ, Олександр Лємєнов аналізував у статті «Бюро економічної безпеки знов перезавантажують, і це черговий провал».