Наприкінці жовтня було звільнено першого заступника голови Офісу президента України Сергія Трофімова. Однією з причин такого рішення стало невдоволення президента Володимира Зеленського результатом місцевих виборів.
Але провал «Слуги народу» на виборах 25 листопада - не єдина причина погіршення відносин Зеленського і Трофімова.
Зеленський давно відчував дискомфорт від публічного протистояння з мерами (до звільнення регіональною політикою в ОПУ займався Сергій Трофімов - ред.).
Як стверджує співрозмовник ZN.UA в Офісі президента, поодинокі контакти президента з місцевим самоврядуванням (яких потребували обидві сторони) відбувались виключно через голову ОПУ Андрія Єрмака або його нового першого заступника Кирила Тимошенка.
Остаточно ж голову держави і Сергія Трофімова посварило земельне питання.
«15 жовтня президент видав піар-указ про передачу земель у власність створеним об'єднаним громадам. Зе! - не Кучма і указами землю передавати вже не може, але може позначити причетність. Що він і зробив, давши народу сигнал про продовження децентралізації і земельної реформи», - пише редакторка відділу політики ZN.UA Інна Ведернікова.
Народ за десять днів до голосування повинен був мобілізуватись, впевнившись у намірі віддати голоси партії влади. Але першими мобілізувалися не потенційні виборці, а голова профільного парламентського комітету Андрій Клочко - креатура Трофімова.
19 жовтня Клочко вніс на розгляд законопроект №3801, який практично блокував всі можливі земельні відносини в громадах.
Суть пропозиції «партії Трофимова» звелася до того, щоб усі земельні рішення голосувалися так званою кваліфікованою більшістю у 2/3 депутатів ради будь-якого рівня.
Таким чином, наприклад, щоб заблокувати голосування в будь-якій маленькій раді достатньо просто не голосувати п'ятьом депутатам. Наприклад, з фракції «Батьківщина», яка позиціонує себе затятими противниками ринку землі.
Як за такого розкладу відбулися б перші сесії та інвентаризація земель, в законопроєкті не пояснюється. На що доволі категорично вказало ще у вересні в своїй аналітичній записці науково-експертне управління ВР.
«Однак у той час як президент сказав «А», його найближче оточення «кваліфікованою» меншістю просто спробувало закрити йому рота», - додає авторка.
Наступні події розгорталися стрімко. Клочко оперативно відкликав рішення комітету, проте люди, які по-товариськи вказали йому на прикру «помилку», поінформували про неї і президента. Зеленський бачив підпис Клочка на документі. Результатом стала заміна Трофімова на Тимошенко.
Зеленському час визначитися, чи продовжує він зміцнюватися в рамках коридорів Банкової (тоді - випадкові люди на ключових напрямках, боротьба за ресурси і контроль над призначенням «своїх» голів адміністрацій та інше), або будує реальні державні зміцнення, просуваючись вглиб країни (тоді ставка на компетенції і реальне продовження децентралізації). Що вибере президент? Читайте в статті Інни Ведернікової «Фактор випадковості» для читачів ZN.UA.