Президент України Володимир Зеленський не взхяв участі в традиційному "Марші пам'яті", приуроченому до 78-ї річниці початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Неявка президента викликала подив у представників єврейської громади, проте знайшлися і ті, хто почав виправдовувати вчинок Зеленського. Після того, як було зроблено ці заяви, в Офісі президента вирішили внести ясність: виявляється, Зеленський таки вшанував пам'ять жертв Бабиного Яру. Але не як глава держави, а як приватна особа – окремо від тих, хто сьогодні приходив на місце пам'яті.
Одним з перших звернув увагу на відсутність президента в Бабиному Яру рабин Яків Блайх, голова Об'єднання іудейських релігійних організацій України.
"Вперше Україна обрала президента-єврея. І вперше за роки незалежності сюди в цей день не прийшов президент України... Він же єврей, йому не треба", – висловив обурення Блайх під час виступу на меморіалі в неділю.
Він зазначив, що раніше щороку 29 вересня до Бабиного Яру приходили "президент, прем'єр-міністр, голова парламенту", а Зеленський обмежився тим, що прислав квіти.
"Люди знали, що таке було... Що треба поважати пам'ять... А сьогодні президент, слава Богу, надіслав кошик квітів. А наступний президент, напевно, зовсім забуде, що був Бабин Яр", – обурився рабин.
Своє здивування у зв'язку з тим, що Зеленський проігнорував офіційні заходи, висловили художник Олександр Ройбурд і колишній народний депутат Борислав Береза.
"Сьогодні відбулася подія, яка мене здивувала. Президент Зеленський сьогодні не відвідав Бабин Яр. Просто надіслав букет від себе. Порошенко завжди відвідував роковини трагедії у Бабиному Яру, Янукович відвідував, Ющенко завжди покладав квіти. І поки Зеленський перший президент України, який проігнорував цю традицію. Відвідування меморіалу в Бабиному Яру - це данина пам'яті та поваги до тієї трагедії, але президент не знайшов часу і можливості. Без коментарів", - написав Береза на своїй сторінці у Facebook.
Незгоду з обуренням Блайха висловив Моше Реувен Азман, головний рабин України і голова Всеукраїнського конгресу юдейських релігійних громад.
На думку рабина, "президент не зобов'язаний звітувати, коли і з яких причин він може або не може відвідати це місце". Виправдовуючи Зеленського, він також заявив, що той недавно повернувся з "нелегкої поїздки" до США. До того ж, кілька тижнів тому Зеленський уже був у Бабиному Яру разом із прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху.
"Перед Рош Ашана треба проводити перевірку своїх справ і сліва за рік, що минає. А про інших людей потрібно говорити тільки хороше і говорити про їхні заслуги!", - підкреслив Моше Реувен Азман.
З аналогічною заявою у виправдання Зеленського виступила Об'єднана єврейська громада України, президентом якої є олігарх Ігор Коломойський. У заяві організації подані тези, аналогічні викладеним рабином Азманом. У ОЄГУ також нагадали, що президент висловив шану жертвам Бабиного Яру тим, що зробив відповідне звернення.
Уже після того, як були зроблені ці заяви, Олександр Ройтбурд повідомив, що в Офісі президента стверджують, що Зеленський все таки вшанував пам'ять жертв Бабиного Яру, але в приватному порядку. Він також опублікував фото президента на меморіалі, яке йому надіслав заступник голови ОП Кирило Тимошенко. Сам Тимошенко в коментарях під постом Ройтбурда цю інформацію підтвердив. Проте офіційних повідомлень Офісу президента про участь Зеленського у заходах у Бабиному Яру не було.
У неділю, 29 вересня, відбувся "Марш пам'яті", присвячений 78-ї річниці початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Хода, присвячена жертвам Голокосту, проводиться в столиці щорічно.
Учасники "Маршу пам'яті" пройшли до Бабиного Яру, повторивши маршрут київських євреїв, які стали жертвами нацистських злочинців
Щороку 29 вересня вшановують пам'ять жертв Бабиного Яру, який став одним з головних символів Голокосту і злочинів нацистського тоталітарного режиму проти людяності. У вересні 1941 року в Бабиному Яру під Києвом почалися масові розстріли, які тривали до листопада 1943 року.
Жертвами нацистів, крім євреїв, були в'язні Сирецького концентраційного табору, радянські військовополонені і підпільники, пацієнти психіатричної лікарні, українські націоналісти, роми, мешканці Києва різних національностей. За підрахунками істориків, за цей період було вбито більше 100 тисяч людей, у тому числі, не менше 65-70 тисяч євреїв.
У радянський час трагедія Бабиного Яру замовчувалася. Жертв Голокосту в СРСР на офіційному рівні не вшановували, а 29 вересня у Бабиному Яру чергували оперативники КДБ. Однак небайдужі люди все одно приходили туди, щоб вшанувати пам'ять жертв нацизму. 29 вересня 1966 року український дисидент Іван Дзюба виступив з промовою перед учасниками неофіційної церемонії, назвавши Бабин Яр "спільною трагедією єврейського й українського народів".
Докладніше читайте в статті Анатолія Подольського "Бабин Яр: минуле і сьогодення. Виклики пам'яті" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".