У квітні Верховна Рада перерозподілила державний бюджет на 2020 рік для того аби виділити кошти для боротьби з коронавірусом в Україні. Між тим додаткові майже пів мільярда гривень виділили на фінансування Державної фіскальної служби та податкової міліції у її складі, що подвоїло бюджет органу, йдеться у розслідуванні "Схем". Однак, попри обіцянки ліквідувати цю нереформовану структуру, друга влада поспіль провалює створення на її місці Бюро фінансових розслідувань за західними стандартами.
Зокрема на ДФС та податкову міліцію виділили 450 млн грн, які забарли від Бюро фінансових розслідувань. Останнє - орган, який мав з'явитися замість податкової міліції, але його створення провалили.
У свою чергу народний депутат від фракції "Голос" і член бюджетного комітету парламенту Володимир Цабаль пояснив, що збільшувати фінансування ДФС не було сенсу, адже зараз цей орган не займається збором доходів. Однак, за словами Цабаля, у Мінфіні йому не пояснили, навіщо подвоїли бюджет органу.
При цьому в самій президентській фракції говорять про те, що податкову міліцію потрібно ліквідувати, а замість неї створити Державне бюро фінансових розслідувань.
Обіцянки ліквідувати орган
Загалом, обіцянку ліквідувати податкову міліцію у 2015 році давав прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Теж саме говорив і Володимир Гройсман, коли став очільником Кабінету міністрів. За ліквідацію органу висловлювався і п'ятий президент Петро Порошенко.
У свою черго Володимир Зеленський та його "нові обличчя" у владі вирішили взяти на озброєння ініціативу своїх попередників. Однак, у січні 2020 року комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики під керівництвом Данила Гетманцева відхилив "програмний пункт" президента і його фракції про ліквідацію податкової міліції. При чому саме Гетманцев трохи раніше переконував, що Зеленський і "Слуга народу" хочуть втілити в життя таку ініціативу. Згодом за рекомендацією комітету, за його відхилення проголосувала Верховна Рада.
За словами депутатки "Слуги народу" та членкині комітету з питань фінансів Ольги Василевської-Смаглюк, вона не знає, чому законопроєкт про створення Бюро фінансових розслідувань завернули.
"Як мені повідомили в комітеті, зникла політична воля на прийняття цього законопроєкту в тому вигляді, в якому він був підготовлений до другого читання" - зазначила депутатка.
Сам же Гетманцев відмовився пояснювати журналістам причину, з якої очолюваний ним комітет зрештою відмовився від підтримки "програмного пункту президента". Водночас він заявив про те, що й зараз "дуже агітує" за цей законопроєкт.
"Ця редакція передбачала, що контроль за цим Бюро буде на рівні Кабміну, а саме через Міністерство фінансів. Після цього коаліція вирішила змінити своє рішення. І запропонувала постанову про відхилення. Я думаю, через те, що президент України не хотів віддавати свої повноваження щодо контролю за фінансовим і безпековим блоком, як і від СБУ, так і в принципі за цим органом", – висловив припущення щодо провалу створення Фінбюро заступник Гетманцева в комітеті Ярослав Железняк.
Куди підуть виділені кошти?
Через два дні після провалу голосування за створення Бюро фінансвоих розслідувань, ДФС, яка перебуває в процесі реорганізації, попросила Мінфін суттєво збільшити їй фінансування. Станом на 2020 рік середня зарплата працівників становила 6 тис грн. ДФС же просила збільшити її розмір для центрального апарату – до понад 21 тисячі. А для регіонів – до 13 з половиною.
Окрім того, фіскальна служба просила надати їй 51 млн грн на оплату послуг, окрім комунальних. Здебільшого - це транспортні послуги. Однак, за місяць до цього ДФС просила на цю ж статтю трохи більше від мільйона гривень.
Зрештою Міністерство фінансів подало до парламенту 18 мільйонів гривень.
У свою черга Рахункова палата у 2018 році знайшла порушення саме за статтею - оплата послуг. Виділені на це кошти ДФС використовувала без офіційно затверджених норм витрат. А ще тоді Рахункова палата знайшла порушення при нецільовому використанні службових автомобілів – а саме: при оплаті пального.
Водночас більшість коштів, передбачених реорганізованим бюджетом 2020, пішли саме на податкову міліцію, у якій на сьогоднішній день немає жодного рядового. При цьому на 30 старших прапорщиків податкової міліції припадає 444 полковники. Простих прапорщиків – 19, 1022 підполковники, по пів тисячі майорів, капітанів та лейтенантів і один генерал-майор податкової міліції.
Податкова міліція – це по суті правоохоронний орган всередині органу виконавчої влади. Її працівники відкривають кримінальні провадження, в рамках яких проводять розслідування щодо ймовірної несплати податків. І мають у своєму арсеналі ті ж інструменти, що й інші правоохоронці: можуть приходити на обшук, проводити оперативно-розшукову діяльність та передавати справи до суду.
Новий голова ДФС
В той самий день, коли Кабмін вирішив збільшити фінансування ДФС, новим очільником органу став Сергій Солодченко. Він вихідець із податкової міліції, до якого є питання щодо люстрації.
Зокрема, Солодченко є власником будинку на Петропалвіській Борщагівці, площею 386 метрів, у нього є досить багато коштовностей заощаджень тощо. На співбесіді перед призначенням на посаду, комісія звернула на це увагу. Солодченко ж у відповідь заявив, що то будинок його матері, який вона купила в 2013 році. Однак той самий будинок голови ДФС після Революції гідності потрапив у програму розслідувань "Наші гроші".
При цьому Сергій Солодченко може підпадати під люстрацію. У 2012 році був керівником слідчого відділу податкової міліції, згодом – заступником керівника управління податкової міліції – керівником слідчого управління Державної податкової служби у Луганській області.
При цьому у Верховному суді з 2018 року лежить касаційна скарга на рішення щодо поширення обмежень люстраційного законодавства на Солодченка, на відмову в поновленні на службі в податковій міліції. Однак у Верховному суді кажуть, що справу ще й досі не розглянули через велике навантаження. При цьому ДФС змінило думку проти Солодченка з невідомих причин.
Більше того, у лютому 2020 року з'ясувалося, що у ДФС по суті є два керівники. Один – колишній голова установи, який очолює ліквідаційну комісію з реорганізації і займається скороченням. Інший – Сергій Солодченко, який займається розбудовою установи і витрачатиме додаткове фінансування.
За версією Солодченка, збільшення фінансування потрібно тому, що у ДФС із цим проблема і після травня не буде чим платити зарплату працівникам.
При цьому журналісти "СХЕМ" неодноразово фіксували, як до внутрішнього двору ДФС заїжджають зовсім не бюджетні марки авто: Jaguar, Lexus, Mercedes. Власниками цих автівок є співробітники органу.
Компетентність податкової митниці та ДФС
Генеральний директор ТОВ "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" Віктор Федорченко повідомив журналістам, що у ДФС йому натякали про свій вплив та на гроші підприємця. Зокрема, Федорченко вказав, що заступник начальника податкової Полив'яний пропонував йому "домовитися за півтора мільйона".
У свою чергу Олексій Полив'яний, який за словами підприємця, натякав на гроші, минулого року перейшов у реформовану нову установу – Державну податкову службу України. Сам Полив'яний журналістам досі не дав коментар. А на місці його роботи повідомили, що Полив'яний з 28 квітня у відпустці.
Підприємець також згадав Олексія Мазуренка, який у свій час був головним фіскалом у Сумській області. Мазуренко ж заявив, що дізнався про вимагання грошей у підприємця нібито зі ЗМІ.
Інший підприємець Вадим Махомед, компанія якого займається вебсайтами, розповів про те, що три роки тому податкова міліція провела у його компанії обшук. Однак згодом виявилося, що це помилка.
Окрім того, керівника відділу головного управління фіскальної служби у Житомирській області Олександра Проценка позбавили премії за те, що він штучно завищував показники вилучених підакцизних товарів.
В офісі бізнес-омбудсмена розповідають, що чверть щорічних скарг, які надходять до них на правоохоронців, припадає саме на податкову міліцію. А значна кількість кримінальних проваджень, які міліціонери відкривають, не доходять до суду чи розсипаються там.
Нагадаємо, 13 квітня Верховна Рада ухвалила поправки до державного бюджету на 2020 рік. За документ в цілому проголосували 249 депутатів. Зокрема, у фінальній версії дефіцит держбюджету збільшився у три рази - з 100 млрд до 300 млрд. Зокрема, на бюджет фонду з боротьби з коронавірусом COVID-19 виділили 64, 9 млр гривень (у березні прем'єр-міністр Шмигаль хотів на це 200 млрд грн).