Президент України Володимир Зеленський під час п’ятигодинних переговорів із представниками США у Берліні висунув пропозицію відмовитися від прагнення Києва приєднатися до НАТО в обмін на західні гарантії безпеки на випадок повторного нападу Росії.
Про це повідомляє агентство Reuters.
У переговорах брали участь спецпосланець президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер. За словами Віткоффа, сторонам вдалося досягти "значного прогресу", але подробиці домовленостей наразі залишаються невідомими.
Речник президента України Дмитро Литвин розповів, що Зеленський має намір прокоментувати результати переговорів після їх завершення в понеділок. Він зазначив, що посадовці займаються розробкою документів, які наразі перебувають на стадії обговорення.
Як пише Reuters, відмова від курсу на вступ до НАТО означає істотну зміну в позиції Києва. Раніше Україна наполягала на членстві в Альянсі як на основній гарантії безпеки від нових нападів Росії та закріпила цю ціль у своїй Конституції. Водночас такий підхід частково збігається з однією з вимог Москви, хоча, за даними агентства, Україна не розглядає можливість територіальних поступок.
Переговори у Берліні приймав канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який зробив коротке вступне слово і залишив делегації для подальших обговорень. Очікується, що в понеділок до Німеччини приїдуть інші європейські лідери, зокрема президент Франції Еммануель Макрон, прем'єр Великої Британії Кір Стармер і президент Фінляндії Александр Стубб.
Зеленський, відповідаючи на запитання у чаті WhatsApp, повідомив, що з самого початку Україна вважала членство в НАТО найнадійнішою гарантією безпеки. Однак, за його словами, деякі партнери в США та Європі не підтримують цей курс, тому зараз розглядається альтернатива як двосторонні та багатосторонні гарантії безпеки. Це, зокрема, стосується зобов'язань із боку США, подібних до статті 5 Північноатлантичного договору, а також гарантій від європейських країн, Канади та Японії. Глава держави підкреслив, що цей підхід є компромісом України і що гарантії повинні бути юридично зобов'язуваними.
Очільник Кремля Владімір Путін неодноразово вимагав, щоб Україна офіційно відмовилася від вступу в НАТО і наполягає на виведенні українських військ із частини Донбасу, яку контролює Київ. Також Москва хоче, щоб Україна зберігала нейтральний статус і не дозволяла розміщення іноземних солдатів на своїй території.
Раніше російські джерела повідомляли, що Кремль намагається отримати письмові гарантії від провідних західних країн щодо нерозширення Альянсу на схід, з особливим акцентом на формальне виключення можливості вступу України та інших пострадянських держав.
Призначення Стіва Віткоффа відповідальним за переговори з Україною та Росією в рамках американської мирної ініціативи агентство розглядає як знак того, що Вашингтон вірить у можливість прогресу майже через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році.
Зі свого боку Зеленський звинувачує Росію у затягуванні війни через масовані удари по українських містах і об'єктах критичної інфраструктури. На його думку, припинення вогню на нинішній лінії фронту могло б стати справедливим кроком.
Україна — перед екзистенційним вибором: підписати "новий" "мирний план Трампа", який агресивно нав’язує їй Вашингтон, і залишитися без територій, гарантій безпеки, перспектив членства в НАТО та з обмеженою армією — чи, стікаючи кров’ю, далі битися за свою країну, маючи оральну підтримку Європи.
ZN.UA ознайомилося з чотирма документами, що входять до пакета породжених росіянами "американських пропозицій".
Їх аналізує редакторка міжнародного відділу ZN.UA Тетяна Силіна в статті "Новий" "мирний план Трампа": до чого примушують Україну. Аналіз чотирьох документів".