UA / RU
Підтримати ZN.ua

Замість розширення прав і свобод людини в Україні відбувається їхнє згортання – експерти

Аналіз рішень органів влади та судів говорить про зростання заборонних і репресивних заходів в країні.

Замість розширення прав і свобод людини в Україні спостерігається зворотний процес - згортання простору свободи.

Про це в статті для DT.UA пишуть голова правління Громадського об'єднання "За демократію через право", член Венеціанської комісії від України (2009-2013) Марина Ставнійчук, політолог, політконсультант, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик і незалежний медіаексперт, колишній член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Лариса Мудрак.

Конкретними прикладами спроб "звузити права і свободи" автори статті називають "безглузді з правової точки зору" ініціативи уряду скасувати презумпцію невинності стосовно адміністративних правопорушень. Під суспільним тиском ця ініціатива була відкликана.

"Однак простежується вперте бажання окремих політиків повернути в Україну поліцейський принцип, зокрема щодо дозволу на проведення мирних зібрань. Влада не розуміє, що законодавче регулювання саме свободи проведення мирних зібрань - це інструмент проти радикалізації протесту", - зазначають автори статті.

Аналіз рішень органів влади, в тому числі судів, а також практик реагування правоохоронних органів на проведення мирних зібрань свідчить про зростання заборонних та репресивних заходів. Водночас у багатьох випадках правоохоронці не зупиняють насильства проти протестувальників з боку їхніх опонентів, зокрема недержавних озброєних груп.

Лише протягом першої половини 2015 р. зафіксовано понад 470 випадків заборони, силового розгону "невстановленими особами" або навіть встановленими воєнізованими формуваннями акцій протесту. Практика використання "парамілітарес" у боротьбі з опонентами явно не прикрашає нинішню владу, зазначають автори.

На їхню думку, стратегія репресій набуває превентивного характеру. Зокрема, до парламенту внесено законопроект, який істотно звужує право громадян на мирні зібрання: "Про внесення доповнення до Кримінального кодексу України щодо підкупу учасника масового заходу" (№2651 від 16.04.2015, автор - А.Геращенко, фракція "Народний фронт"). Цим законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за надання "неправомірної вигоди" учасникам зібрань, у тому числі у вигляді ув'язнення до 5 років і до 8 років для зібрань біля приміщень органів влади.

"Проблема "проплачених" мітингів, звісно, існує давно. "Проплаченими", а також "адміністративно мотивованими" мітингами завжди зловживали як опоненти влади, так і безпосередньо сама влада. Нічого не змінилося і тепер. Найгірше те, що даний законопроект дасть силовим структурам законний інструмент для переслідування не тільки учасників акцій протесту, а ще й тих, хто владі опонує", - йдеться в статті.

Не краще, на думку авторів, ситуація і з правом громадян на страйк, як найбільш радикальну форму боротьби найманих працівників за свої права. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 30 квітня 2013 р. у справі №49872/11 "Тимошенко проти України" визначив, що законодавство, яке регулює проведення страйків в Україні, є нечітким, непрозорим і, відповідно, неякісним, що призвело до порушення Україною своїх міжнародних зобов'язань. Європейський суд у цій справі визнав важливість захисту Конвенцією права на страйк.

"Замість скористатися ситуацією і стати новатором у розширенні соціально-економічних прав людини, наші нинішні законодавці під час підготовки нової редакції Трудового кодексу, навпаки, розглядають можливість обмеження переліку категорій найманих працівників, порівняно з існуючим, щодо права на страйк, обмеження на страйк у регіонах проведення АТО, надання права місцевим адміністраціям забороняти страйки тощо.

Водночас лише окремі правозахисники й активісти порушують сьогодні питання необхідності законодавчого регулювання права на мирні зібрання та вдосконалення страйкового законодавства. Причому серед провладних громадських активістів ця тема не популярна. Навпаки, формується консенсус: ті, хто не в тренді підтримки влади, - той "агент Кремля" або "ворог народу", - йдеться в статті.

Докладніше читайте в статті Влада - громадянське суспільство: системний збій у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".