3, який ще у 2011 році визнав компанію "Агрокомплекс" постраждалою в судовому процесі за прострочені борги проти Лисичанського НПЗ, через два роки визначив розмір відшкодування збитків.
Згідно з рішенням, прийнятим 25 липня, ЄСПЛ зобов'язав Україну виплатити "Агрокомплексу" 27 млн євро справедливої компенсації і 30 тисяч євро в рахунок покриття витрат.
Сума компенсації стала однією з найбільших в історії суду і рекордною для України - на початку 2013 року суддя ЄСПЛ від України Ганна Юдківська повідомила, що максимальна компенсація від Страсбурзького суду склала 30 млн євро. Це було в 1994 році за скаргою двох нафтопереробних заводів проти Греції.
Справа "Агрокомплексу" проти одного з найбільших нафтопереробних заводів в Україні стосувалася спроби компанії відновити прострочені заборгованості за поставлену, але неоплачену нафту.
На початку 1990-х років "Агрокомплекс" поставив 375 тис. тонн сирої нафти на Лисичанський НПЗ, який в той час належав державі (ВАТ "ЛиНОС").
У липні 1998 року Вищий арбітражний суд визнав заборгованість "ЛиНОСу" перед "Агрокомплексом" в розмірі 216,15 млн гривень. Оскільки ні одна із сторін не оскаржила це рішення, воно набуло чинності.
В цей же час Кабмін створив робочу групу для встановлення причин боргів НПЗ і за результатами аудиту у 2000 році було встановлено, що рішення від 1998 року щодо заборгованості суперечить чинному законодавству і що борг фактично дорівнює 36,4 млн гривень.
У червні 2001 року Вищий арбітражний суд скоротив борг компанії до 97,4 млн гривень, а Донецький апеляційний господарський суд пізніше - до 90,98 млн гривень.
Подальші апеляції "Агрокомплексу" не увінчалися успіхом, у низці випадків в ході розгляду надходили скарги про втручання влади у процес.
"Агрокомплекс" звернувся у Європейський суд з прав людини в червні 2003 року.
У своєму рішенні від 6 жовтня 2011 року ЄСПЛ визнав три порушення статті 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд у розумний термін).
А саме: суд постановив, що українські суди, які розглядали справу, не можуть розглядатися як незалежні або неупереджені, враховуючи кричуще втручання вищих органів державної влади у судовий розгляд.
ЄСПЛ також постановив, що скасуванням судового рішення щодо визначення суми заборгованості НПЗ компанії-заявнику був порушений принцип правової визначеності.
Окрім того, встановлено, що тривалість судового розгляду була надмірною. Також було порушено статтю 1 Протоколу №1 (захист власності), що в даному випадку мало безпосередній вплив на майнові інтереси компанії-заявника.
Разом з тим, у раніше прийнятому рішенні суд відклав розгляд питання про справедливу компенсацію в цілому. !zn
Читайте також:
Запуск непрацюючого Лисичанського НПЗ відклали ще на кілька місяців
Британія розчарувалася у системі ЄСПЛ і може вийти з неї
Україна за день програла понад 200 позовів в Євросуді з прав людини