Китайське вторгнення на Тайвань у 2026 році призведе до тисяч втрат серед китайських, американських, тайванських і японських сил, і це навряд чи призведе до перемоги Пекіна, вважає відомий незалежний вашингтонський аналітичний центр, який проводив військову гру з симуляції можливого конфлікту, яким стурбовані військові та політичні лідери в Азії та Вашингтоні. Про підсумки моделювання ситуації повідомляє CNN.
Війна за Тайвань може залишити переможну армію США в такому ж скаліченому стані, як і переможені нею китайські сили.
Наприкінці конфлікту принаймні два авіаносці США лежатимуть на дні Тихого океану, а сучасний військово-морський флот Китаю, який є найбільшим у світі, буде повністю зруйнований.
Це — лише деякі з висновків Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), зроблених після запуску однієї з наймасштабніших симуляцій військової гри, які коли- небудь проводилися, щодо можливого конфлікту навколо Тайваня, демократичного острова з 24 мільйонами населення, який Комуністична партія Китаю вважає частиною своєї суверенної території, незважаючи на те, що ніколи не контролювала її.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін відмовився виключити використання військової сили, щоб поставити острів під контроль Пекіна.
CNN переглянув попередню копію звіту під назвою «Перша битва наступної війни» про два десятки сценаріїв війни, розроблених CSIS, у якому йдеться про те, що проект був необхідний, оскільки попередні урядові та приватні симуляції війни були занадто вузькими або непрозорими, щоб дати громадськості та політикам реальний погляд на те, як може розгортатися конфлікт через Тайванську протоку.
«Немає жодної несекретної військової гри, яка розглядає американо-китайський конфлікт», — розповів Марк Канчіан, один із трьох керівників проекту та старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
Такі ігри зазвичай виконуються лише один або два рази. CSIS запускав її 24 рази, щоб відповісти на два фундаментальних запитання: чи вдасться вторгнення, та якою ціною?
Ймовірні відповіді на ці два запитання є негативними та дуже значними, йдеться у звіті CSIS.
«Сполучені Штати і Японія втрачають десятки кораблів, сотні літаків і тисячі військовослужбовців. Такі втрати завдадуть шкоди глобальній позиції США на багато років», – йдеться у звіті.
У більшості сценаріїв ВМС США втратили два авіаносці та від 10 до 20 великих надводних бойових кораблів. Приблизно 3200 американських військових було вбито за три тижні бойових дій, що становить майже половину того, що США втратили за два десятиліття бойових дій в Іраку та Афганістані.
«Китай теж сильно страждатиме. Його військово-морський флот буде зруйнований, ядро десантних сил розбите, а десятки тисяч солдатів перебуватимуть у полоні», – йдеться у повідомленні. За оцінками звіту, Китай втратить близько 10 000 військових,155 бойових літаків і 138 великих кораблів.
Тайвань буде спустошений
Сценарії малюють похмуре майбутнє і для Тайваня, навіть якщо китайське вторгнення не вдасться.
«Хоч армія Тайваню є незломленою, вона серйозно деградувала і залишилася захищати зруйновану економіку на острові без електрики та основних послуг», — йдеться у звіті. Армія острова зазнає втрат близько 3500 осіб, і всі 26 есмінців і фрегатів її флоту будуть потоплені, йдеться у звіті.
Японія, ймовірно, втратить понад 100 бойових літаків і 26 військових кораблів, тоді як військові бази США на її рідній території зазнають нападу Китаю, йдеться у звіті.
Водночас, CSIS заявив, що не хоче, щоб його доповідь означала, що війна за Тайвань «є неминучою або навіть ймовірною».
«Китайське керівництво може прийняти стратегію дипломатичної ізоляції, тиску «сірої зони» або економічного примусу проти Тайваню», — йдеться в повідомленні.
Ден Гразьє, старший науковий співробітник з оборонної політики в Проекті урядового нагляду (POGO), вважає вкрай малоймовірним відверте китайське вторгнення на Тайвань. Гразьє розповів CNN, що така військова операція негайно порушить імпорт та експорт, на які китайська економіка спирається для свого виживання, а переривання цієї торгівлі ризикує обернутися крахом китайської економіки в короткий термін. Гразьє стверджує, що Китай покладається на імпорт продовольства та палива, аби рухати свій економічний двигун, і має мало місця для маневру.
«Китайці збираються зробити все можливе, на мою думку, щоб уникнути військового конфлікту з будь-ким», — сказав Гразьє. Щоб кинути виклик Сполученим Штатам за глобальне домінування, вони використовуватимуть промислові та економічні потужності замість військової сили.
Але лідери Пентагону назвали Китай «динамічною загрозою» для Америки, а в торішньому звіті про військову силу Китаю , прийнятому Конгресом, говориться, що «НОАК посилила провокаційні та дестабілізуючі дії в Тайванській протоці та навколо неї, включаючи збільшення кількості польотів у ідентифікаційній зоні протиповітряної оборони Тайваню та проведення навчань, спрямованих на потенційне захоплення одного з віддалених островів Тайваню».
У серпні візит на острів тодішньої спікерки Палати представників Ненсі Пелосі спонукав до широкомасштабної демонстрації військової могутності НОАК, яка включала відправку ракет над островом, а також у води виключної економічної зони Японії.
Китай посилює військовий тиск
Говорячи про Тайвань на 20-му з’їзді Комуністичної партії Китаю в жовтні, китайський лідер Сі Цзіньпін викликав бурхливі оплески, коли сказав, що Китай «прагне мирного возз’єднання», але потім зробив похмуре попередження, сказавши, що «ми ніколи не обіцятимемо відмовитися від використання сили, і ми залишаємо за собою можливість вжити всіх необхідних заходів».
Адміністрація Байдена була непохитною у своїй підтримці острова, як це передбачено Законом про відносини з Тайванем, згідно з яким Вашингтон надасть острову засоби для самооборони, не залучаючи для цього війська США
Нещодавно підписаний Закон про дозвіл на національну оборону зобов’язує США продовжити програму модернізації збройних сил Тайваню та передбачає виділення 10 мільярдів доларів на безпекову допомогу протягом п’яти років, що свідчить про довгострокову двопартійну підтримку острова.
Байден, однак, неодноразово заявляв, що військовослужбовці США захищатимуть Тайвань, якщо китайська армія почне вторгнення, хоча Пентагон наполягає на тому, що політика Вашингтона «Єдиного Китаю» не зміниться.
Згідно з політикою «Єдиного Китаю», США визнають позицію Китаю, що Тайвань є частиною Китаю, але ніколи офіційно не визнавали претензій Пекіна на самоврядний острів.
У звіті CSIS говориться, що для того, аби війська США не дозволили Китаю остаточно взяти під контроль Тайвань, серед 24 ітерацій військової гри, які він запускав, виникли чотири константи:
- Сухопутні сили Тайваню повинні мати можливість стримувати китайські плацдарми;
- США повинні мати можливість використовувати свої бази в Японії для бойових дій;
- США повинні мати протикорабельні ракети великої дальності, щоб вражати ВМС НВАК здалеку і «масовано»;
- і США повинні повністю озброїти Тайвань до початку стрілянини і негайно вступити в конфлікт зі своїми власними силами.
Жодної «української моделі» для Тайваню
«Немає «української моделі» для Тайваню», – йдеться у звіті, маючи на увазі те, як повільно допомога США та Заходу надходила в Україну після того, як почалося вторгнення Росії, і жодні війська США чи НАТО не воюють на території України.
«Щойно війна почнеться, неможливо буде доставляти війська чи постачання на Тайвань, тому ситуація дуже відрізняється від ситуації в Україні, де Сполучені Штати та їхні союзники можуть постійно відправляти допомогу в Україну. Чим би тайванці не збиралися вести війну, вони повинні мати це, ще до її початку», — сказав Канчіан.
Вашингтон повинен почати діяти найближчим часом, якщо він хоче виконати деякі з рекомендацій CSIS для успіху в конфлікті на Тайвані, заявив аналітичний центр.
Серед них – зміцнення баз США в Японії та Гуамі проти китайських ракетних атак; переведення своїх військово-морських сил на менші та більш захищені кораблі; визначення пріоритетів підводних човнів; надання пріоритету стійким бомбардувальникам над силами винищувачів; але також — і виробництво більш дешевих винищувачів; і підштовхування Тайваня до подібної стратегії: озброїтись більш простими платформами зброї, а не дорогими кораблями, які навряд чи переживуть перший китайський удар.
Ця політика зробить перемогу менш дорогою для американських військових, але жертви все одно будуть високими, йдеться у звіті CSIS.
«Сполучені Штати можуть здобути піррову перемогу, постраждавши в довгостроковій перспективі більше, ніж «переможені» китайці».
«Перемога — це ще не все», — йдеться у звіті.