На початку липня спливає п’ятирічна каденція уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя. Список кандидатів до Кабінету міністрів уповноважені особи вже подали, але потайки від громадськості, йдеться у спільній заяві низки громадських організацій, опублікованій на Порталі мовної політики. Підписанти зазначають, що придатність більшості кандидатів до виконання функцій мовного омбудсмена викликає сумніви.
«Рівно 6 років тому – 25 квітня 2019 року – ухвалено Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Упродовж шести років цей, без перебільшення, історичний законодавчий акт відіграв надважливу роль у зростанні громадянської свідомості та національної єдності українського народу, захисті права українців на рідну мову, забезпечив незворотність повернення українській мові належного місця у всіх сферах суспільного життя. Одним із ключових інструментів реалізації цих завдань є Уповноважений із захисту державної мови – інституція, яку ненавидять російські агресори та адепти «русского міра» і до якої звертаються по захист права на мову тисячі українських громадян», – йдеться у заяві.
Підписанти зазначили, що спочатку влада спробувала зробити цю інституцію декоративною та недієвою, але ці плани провалилися. І після невдалих спроб на посаду уповноваженого з прав людини призначили Тараса Кременя.
«Уповноважений і його команда налагодили системну роботу з захисту і посилення мовного законодавства, профілактики та контролю за порушеннями мовних прав українців, підвищення ролі української мови в Україні та за її межами», – вказали підписанти.
У заяві зазначили, що 8 липня 2025 року спливає п’ятирічна каденція уповноваженого. Згідно зі статтею 50 закону про державну мову, очільники Мін’юсту та Мінкульту, а також уповноважений Верховної Ради України з прав людини за три місяці до цієї дати мали внести уряду кандидатуру для призначення нового мовного омбудсмена.
Як нам стало відомо, ці посадові особи кулуарно, потай від громадськості, подали до «Кабінету міністрів кандидатури, придатність більшості з яких до виконання на належному рівні функцій Уповноваженого із захисту державної мови викликає серйозний сумнів. Ідеться про працівників академічних інституцій – фахівців у галузі фольклору та етнографії. Ми навмисне не озвучуємо прізвища цих людей, бо не сумніваємося ні в рівні їхніх фахових знань у галузі фольклору та етнографії, ні в їхній щирій любові до української мови, пісні, звичаїв та традицій. Але інституція уповноваженого – це не про мовознавство, етнографію чи фольклор», – вказано в заяві.
Підписанти пояснили, що завданнями інституції відповідно до статті 49 Закону про мову є:
- захист української мови як державної;
- захист права українських громадян на отримання державною мовою інформації й послуг у сферах суспільного життя, визначених мовним Законом, на всій території України і усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.
За словами підписантів, Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не випадково визначає, що мовним омбудсменом має бути громадянин України, який «має досвід правозахисної діяльності або досвід діяльності із захисту державної мови та здатний за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнями виконувати відповідні посадові обов’язки».
«Нам відомо, що дивний підхід до підбору та висунення кандидатур зовсім не є випадковістю чи недбалістю. На жаль, це наслідок втручання офісу президента, який у найгірших традиціях «телефонного права» прагне реалізувати сценарій призначення «ручного» уповноваженого, який через брак необхідного досвіду та невідповідність кваліфікаційним вимогам не зможе ефективно відповідати викликам у галузі захисту державної мови, що стоять перед Україною», – вказано у заяві.
Підписанти зазначили, що розцінюють такі дії як спробу:
- навмисного нівелювання захисту української мови як державної;
- послаблення державної мовної політики в умовах, коли захист і утвердження української мови є надважливою складовою екзистенційної війни України проти російських агресорів.
«Мовна політика і мовні інституції не можуть бути розмінною монетою в політичних іграх влади. Такий розвиток подій безумовно грає на руку Росії та її п’ятій колоні, провокуватиме активізацію проросійських сил, а також суспільне збурення через небажання влади ефективно захищати право громадян на власну мову у власній державі», – йдеться у заяві.
Підписанти закликали президента і його офіс не втручатися в процес призначення мовного омбудсмена. Громадські організації наголосили, що – це виключно компетенція уряду.
Кандидатів на цю посаду, які не відповідають визначеним законом кваліфікаційним вимогам закликали не перетворюватись на інструменти реалізації сценарію послаблення важливої інституції та зняти свої кандидатури. Водночас очільників міністерств і відомств, які висунули згадані кандидатури, підписанти закликали відкликати свої подання, а натомість внести кандидатів зі значним досвідом діяльності з захисту державної мови. Також ці кандидати повинні мати здатність «здійснювати свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб» та ефективно виконувати покладені на них обов’язки.
«Ми вважаємо очевидним, що серед таких кандидатів має бути Тарас Кремінь, який під час першої каденції засвідчив високий професіоналізм, незалежність і ефективну роботу із захисту державної мови та відповідно до закону «може бути призначений на посаду Уповноваженого повторно». Закликаємо Кабінет Міністрів України розглядати лише ті кандидатури, які однозначно відповідають визначеним законом вимогам і призначити людину, яка забезпечить сталість та ефективність роботи інституту Уповноваженого із захисту державної мови в умовах війни», – вказано у заяві.
25 квітня 2025 року під заявою підписалися:
- Рух «Простір свободи»;
- Ініціатива захисту прав україномовних «І так поймут!»;
- Ініціатива «Дріжджі»;
- Портал мовної політики;
- Мережа захисту національних інтересів України АНТС;
- ГО «Незалежні»;
- Громадянський рух «Відсіч»;
- ВГО «Не будь байдужим!»;
- Всеукраїнський рух «Єдині»;
- Ініціатива «Навчай українською»;
- Українська гуманітарна платформа;
- ГО «Родинне коло загиблих героїв»;
- Всеукраїнське об’єднання «Вільні козаки»;
- ГО «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім»;
- Українська народна рада Донеччини і Луганщини;
- Спілка української молоді в Україні;
- Ініціатива «Бойкот російського кіно»;
- Ініціатива «Бойкот російської попси»;
- Громадська ініціатива «Голка»;
- Громадський сектор Євромайдану;
- ГО «Експертний корпус».
Нагадаємо, професора Миколаївського національного аграрного університету Тараса Кременя уряд призначив на посаду мовного омбудсмена 8 липня 2020 року. Уповноваженим Кремінь став замість Тетяни Монахової, яку звільнили у травні того ж року.
У квітні 2020 року Монахова повідомила про те, що написала заяву про звільнення за власним бажанням. Вона пояснила, що за пів року в Україні не вдалося створити секретаріат уповноваженого із захисту державної мови. При цьому казначенйство виділяє фінансування саме після створення секретаріату. Відповідно Тетяна Монахова пів року не отримувала зарплатні. За словами Монахової, вона навіть не знала, яку саме зарплатню мала отримувати на посаді уповноваженої. При цьому за майже пів року витратила близько 30 тисяч гривень на свою роботу.