Політичні наслідки приєднання України до програми НАТО "Партнерство розширених можливостей" можуть бути дещо іншими, ніж ті, про яких кажуть українські чиновники. Хоча Загороднюк і стверджує, що ПДЧ "також стоїть на порядку денному", але включення нашої країни у програму може бути використано альянсом проти надання нашій країні настільки бажаного нею Плану дії щодо членства, пише оглядач відділу міжнародної політики Володимир Кравченко у своїй статті для ZN.UA.
Автор зазначає, що можливо, що одним з факторів, що впливають на зміну позиції НАТО щодо приєднання Києва до "Партнерства розширених можливостей", є бажання багатьох його членів на довгі роки закрити питання про надання Україні Плану дій щодо членства в альянсі.
"Адже ініціатива (в назві якої є слово "партнерство", а не "членство") ні до чого не зобов'язує членів військово-політичної організації. А включення нашої країни в цю програму дасть альянсу аргумент - мовляв, він і так уже максимально пішов назустріч побажанням Києва. Загалом, на переговорах українській стороні стане складніше говорити з натовцями на тему ПДЧ", - попереджає Кравченко.
Наприклад, частина експертів, з якими Кравченко обговорював цю ініціативу, вважають, що програма не дасть нічого додаткового до того, що вже є у відносинах Києва та Брюсселя, оскільки в України зараз набагато більше інструментів співробітництва з НАТО, ніж надаються ПРВ.
Детальніше про те, що приєднання України до нової програми НАТО може на довгі роки закрити питання про надання Україні ПДЧ, читайте в статті Володимира Кравченка для ZN.UA "Партнерство дедалі вужчих можливостей".