У порядку денному шостої сесії Верховної Ради йдеться про розгляд законопроєкту №5807 «Про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи». Документ може дозволити недобросовісним компаніям приховувати справжніх кінцевих власників, заявили у «Центрі протидії корупції».
«Ухвалення законопроєкту в такому вигляді дозволить тисячам компаній легально обманювати державу про свого бенефіціара. Ключовою проблемою законопроєкту є норма, яка вказує, що «у разі, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є кінцевими бенефіціарними власниками такої юридичної особи, інформація про її кінцевого бенефіціарного власника не зазначається», - йдеться у повідомленні.
У ЦПК зазначили, що автори законопроєкту «забули» важливу деталь. Зокрема, мова йде про те, що навіть ФОПи-засновники можуть бути всього-на-всього фіктивними засновниками юридичних осіб. Якщо це не брати до уваги, то фіктивним засновникам фактично дозволять сказати неправду про те, що вони є кінцевими бенефіціарами компанії.
«В Україні люди буквально за тисячу гривень продають свої паспортні дані для того, аби їх поставили засновником компанії. Ми спостерігаємо це в кожній другій справі НАБУ щодо ТОП-корупції. Коли засновники або директори навіть не знають, чим компанія займається і є просто ширмою для того, аби їх зазначили в реєстрі. Така ситуація наближає нас як країну до офшору», – зазначила членкиня правління ЦПК Олена Щербан.
У «Центрі протидії корупції» пояснили, що необхідність вказувати бенефіціарів за новими правилами була передбачена редакцією закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Документ ухвалили у 2019 році на виконання міжнародних зобов’язань України щодо протидії відмиванню коштів. Зокрема, закон визначив необхідність усім юридичним особам зареєстрованим до набрання ним чинності подати оновлену інформацію про своїх бенефіціарів протягом 3 місяців, починаючи з 1 серпня 2021 року.
Вказано, що документ імплементував положення 24 Рекомендації Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Вона передбачає, що наявні дані про бенефіціарного власника у держреєстрі мають бути точними та актуальними.
«Головна концепція, закладена у нові вимоги, полягала в тому, що якщо в компанії дійсно співпадають бенефіціар та засновник, то вона просто подає ці дані реєстратору і не має жодних проблем. Проте, якщо засновник звичайний «фіктар» і компанія хоче збрехати, то її керівник мусить підписати цю брехню особисто і віддати державі. А це вже кримінальна відповідальність. Пропоновані депутатами зміни просто нищать цей підхід», – вказала Щербан.
У «Центрі протидії корупції» зазначили, що у разі виникнення в юридичних осіб труднощів з подачею вказаної інформації, законодавець може дати більше часу для цього. Але не можна знищувати саму ідею. Сьогодні встановити кінцевих бенефіціарів мають право банки, суб’єкти фінмоніторингу, та правоохоронці. Проте, як додали в ЦПК, у разі виявлення брехні притягнути до відповідальності когось за це буде неможливо.
Вказано, що першим автором законопроєкту №5897 на сайті парламенту вказаний депутат зі «Слуги народу» Ігор Фріс. Раніше, саме з його подачі Верховна Рада ухвалила поправку, яка знищувала суть електронного декларування, після чого президент Володимир Зеленський наклав вето на законопроєкт.
Нагадаємо, 6 грудня 2019 року народні депутати 246 голосами ухвалили закон №2179 про протидію легалізації (відмиванню) доходів, які одержані злочинним шляхом, фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення.
Крім вищеназваного, документ передбачає збільшення граничної суми і скорочення кількості ознак для обов'язкового звіту про фіноперації, щодо яких банки, страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації і фінансові установи зобов'язані повідомляти Держфінмоніторинг. Зокрема, закон залишив обов'язок повідомляти про операції на суму понад 400 тис. грн замість нинішніх 150 тис. грн.
Для платіжних систем стало обов’язковим супроводжувати переклади даними про платника і одержувача переказу, забезпечувати повну інформацію про них, встановлювати запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляції з грошима, отриманими злочинним шляхом.