Верховний Суд відмовив у відкритті провадження у справі щодо призначення Андрія Богдана главою Адміністрації президента. Про це повідомляє у середу, 29 травня, прес-служба суду на своїй сторінці у соцмережі Facebook.
"Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення", - такий висновок міститься у рішенні суду.
Вказується, що своє звернення позивач обґрунтував тим, що указ не відповідає вимогам законодавства, зокрема закону "Про очищення влади" (люстрацію). Суд відмовив у відкритті провадження, мотивуючи тим, що право на оскарження індивідуального акту суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.
Позивач не є учасником правовідносин з призначення Богдана главою АП, отже цей указ не породжує для позивача права на захист, права на звернення із адміністративним позовом, ухвалив суд.
Згідно з законом "Про очищення влади", Андрій Богдан не може протягом 10 років працювати на держслужбі з моменту набрання законом чинності (тобто до жовтня 2024 року). Він потрапляє під обмеження, тому що двічі обіймав посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики в уряді Миколи Азарова. Однак 21 травня Володимир Зеленський підписав указ про призначення Андрія Богдана главою АП.
У Міністерстві юстиції нагадали, що посада глави АП прямо вказана в законі про очищення влади й запросили у Банкової інформацію про люстраційну перевірку Богдана та його заступників.
Закон про очищення влади набув чинності 16 жовтня 2014 року, він забороняє високопосадовцям часів екс-президента Віктора Януковича, засудженого за держзраду, обіймати посади в органах державної влади протягом 5 або 10 років. У 2014 році до КСУ надійшло два подання від Верховного Суду та одне подання від 47 депутатів щодо конституційності деяких положень закону. Згодом суд об'єднав їх в одне провадження.
КСУ планував приступити до розгляду провадження щодо конституційності закону про люстрацію 14 травня, однак відклав його на невизначений термін.