Венеціанська комісія схвалила рекомендації щодо судової реформи в Україні, повідомив на своїй сторінці у Facebook Міністр юстиції Павло Петренко.
"Венеціанська комісія дала можливість українській владі перезавантажити судову систему шляхом формування нових судів і набору нових суддів", − зазначив глава Мін'юсту і пообіцяв повідомити подробиці пізніше.
Пізніше міністр юстиції уточнив, що Венеціанська комісія підтримала більшість ініціатив української сторони.
За словами міністра, в України з'являється можливість поновлення судової системи шляхом внесення змін до Конституції.
Венеціанська комісія дійшла до висновку, що модель відкритого конкурсу на посади суддів чи не суперечить європейським стандартам, але рівний доступ до участі в конкурсах повинен бути гарантований як чинним суддям, так і особам, які не працювали раніше в судовій системі.
Крім того, комісія рекомендувала ліквідувати спеціалізовані суди, які дублюють касаційну функцію Верховного суду.
Проведенням конкурсних відборів і призначенням суддів повинен буде займатися новий спеціалізований орган, що складається з представників суддівського конкурсу, а не президент і Верховна Рада, як це було раніше.
У свою чергу, представник України у Венеціанській комісії Володимир Пилипенко повідомив, що комісія в цілому схвально оцінила прагнення української сторони до реформи судочинства.
"Позитивні відгуки експертів Венеціанської комісії отримали такі пропозиції як: позбавлення права Верховної Ради призначати суддів, скасування п'ятирічного випробувального терміну для молодих суддів і скасування "порушення присяги судді" в якості підстави для звільнення, проведення реформи Генпрокуратури і позбавлення прокуратури функції нагляду", − зазначив Пилипенко.
У той же час Венеціанська комісія не схвалила ідею тотального кадрового перезавантаження судової системи. На думку членів комісії, звільнення всіх суддів не відповідає європейським стандартам, а також створює загрозу здійснення правосуддя в державі.
"Венеціанська комісія зробила досить критичні зауваження щодо пропозицій щодо звільнення суддів, крім виняткових ситуацій, таких як попрання конституційного процесу", − зазначив представник України в комісії.
22 жовтня Конституційний суд України вирішив продовжити розгляд справи про конституційність окремих положень закону "Про очищення влади", не взявши до уваги клопотання співавтора законопроекту народного депутата Леоніда Ємця, який бере участь у роботі Венеціанської комісії. Народний депутат і один з ініціаторів люстрації Єгор Соболєв озвучив свій протест на засіданні суду.16 квітня 2015 року КСУ приступив до слухання справи про конституційність окремих положень закону "Про очищення влади". З поданням з даного питання до КС звернулися Верховний суд України, який подав два подання, і 47 народних депутатів. Всі три подання об'єднано в одне конституційне провадження.
Верховний суд у своїх уявленнях піднімає питання про конституційність положень цього закону, що стосуються заборони для певних осіб, щодо яких здійснюється люстрація, протягом 10 років займати посади.
В той же час, Начальник департаменту люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко, вважає, що сьогоднішній склад Конституційного суду України не має право розглядати закон "Про очищення влади", так як більшість суддів є зацікавленою стороною у справі. Вісім суддів підлягають люстрації, частина з них на чолі з головою КСУ Юрієм Бауліним є фігурантами кримінальної справи про узурпацію влади екс-президентом України Віктором Януковичем.