Прокурори у справі про вбивство Павла Шеремета голослівно заявляють про виконану при розслідуванні "титанічну роботу", оскільки в матеріалах справи є вказівка на вдвічі менше експертиз, ніж заявляв прокурор, а матеріалів дослідження "мільйонів дзвінків" там взагалі немає.
Про це пише в блозі на Цензор.НЕТ захисник обвинуваченого Андрія Антоненка адвокат Леонід Маслов.
"Прокурор голослівно заявив, що в справі було проведено 95 експертиз. В обвинувальному акті (розділ витрат на експертизу) зазначено 47 експертиз, одна з яких (основна ідентифікація Антоненко) пропущена. Тобто, прокурор збрехав про 95 експертиз, адже пред'явив 48", - відзначив адвокат.
Також, за його словами, в матеріалах справи немає даних аналізів, проведених ФБР, ні англійського оригіналу висновку експерта Айвон Бірча.
Крім того, зазначає Маслов, в матеріалах справи немає і дозволу суду на проведення негласних слідчих дій.
«А раз так, може виявитися, що ці дії проводили без дозволу суду, і тоді" всі докази, отримані на підставі цих постанов (і похідні від них) за принципом "отруйного дерева" будуть вважатися неприпустимими. Зокрема, це розмови пана Антоненка про "приховування" корпусу міни, спостереження за особами з метою отримання еталонних відео, відповідно, всі подальші "експертизи" і "аналізи ходи" не мають доказової сили", - написав адвокат.
При цьому, вказує Маслов, в матеріалах справи є інформація, про яку прокуратура вважає за краще замовчувати, додав адвокат.
"Прокурор не вказав, що на роль Яни Дугар готували іншу особу, чиї фото, персональні дані, відео таємного спостереження, номери телефонів з невідомих причин потрапили в справу, зокрема, з порівняльними експертизами зростання, які повністю спростовують співучасть Яни Дугар", - зазначив Маслов.
Крім цього, за його словами, за підривом машини Шеремета спостерігала людина в одязі з принтом на спині. Це зафіксовано на відео, наданому стороною обвинувачення. У Антоненко на цей час є алібі.
Також серед матеріалів справи є персональні дані публічних осіб, які до цієї справи не мають ніякого відношення, наприклад, одеського активіста Сергія Стерненка.
"Ці дані, ймовірно, використовувалися для незаконного збору інформації щодо цих осіб. Всі клопотання слідчих, визначення слідчих суддів і деякі самі трафіки є в розпорядженні захисту", - додав Маслов.
12 грудня 2019 року керівництво поліції повідомило, що у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.
13 грудня Печерський суд відправив Дугарь цілодобовий під домашній арешт, а Кузьменко взяв під варту на 60 діб без права внесення застави. Запобіжний захід підозрюваним обирав суддя Сергій Вовк, який у 2012 році відправив за грати Юрія Луценка. ЄСПЛ визнав той вирок політично вмотивованим.
Апеляційний суд Києва залишив запобіжні заходу без змін, проігнорувавши десятки бажаючих взяти Кузьменко й Антоненка на поруки, а також на інформацію про алібі підозрюваних і аргументи захисту щодо хибності наданих слідством доказів.
Згодом підозрюваним кілька разів продовжували запобіжні заходи.
У вересні Шевченківський суд приступив до розгляду справи по суті за участю присяжних.
Колеги Шеремета з "Української правди" також засумнівалися в озвученій поліцією версії щодо мотивів вбивства.
Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року в результаті підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.