UA / RU
Підтримати ZN.ua

У ГРД підрахували недоброчесних переможців конкурсу у Верховний суд

До "тридцятки недоброчесних" увійшли судді часів Майдану, а також судді, які брали участь у політпереслідуванні Луценка.

Кожен четвертий переможець конкурсу в новий Верховний суд України не повинен там працювати через невідповідність критеріям доброчесності. І Вища рада правосуддя (ВРП) не повинна рекомендувати їх президенту України для призначення на цю посаду, заявляють у Громадській раді доброчесності (ГРД).

"Серед 120 переможців конкурсу у Верховний суд, за яких тепер можуть голосувати члени Вищої ради правосуддя, кожен четвертий є з так званим "вето" або висновком Громадської ради доброчесності, що вони точно не відповідають критеріям доброчесності або професійної етики", - повідомив на брифінгу в Києві член ГРД адвокат Роман Маселко.

Маселко нагадав про те, що серед переможців – судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ В'ячеслав Наставний і Сергій Слинько. Саме вони навесні 2013 року розглядали справу про притягнення до кримінальної відповідальності генерального прокурора України Юрія Луценка, яка була оцінена як політичне переслідування.

Ще одним прикладом непорядного судді є суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Олександр Золотников, який під час Революції Гідності своїм рішенням заборонив мирні зібрання у всій центральній частині міста.

За даними Громадської ради доброчесності, низка суддів не змогла пояснити походження елітної нерухомості й автомобілів, якими вони володіють чи користуються.

"Ця "тридцятка недоброчесних", як ми їх називаємо, не має права бути в новому Верховному суді, і ми продовжуємо наполягати на тому, що їх потрапляння у Верховний суд вб'є довіру до нового, але не оновленого Верховного суду", - підкреслив Маселко.

Співкоординатор ГРД Віталій Титич повідомив про те, що діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), яка проводила конкурс, та ВРП, змушують обґрунтовано сумніватися в наслідках конкурсу і тому, чи можна цей процес взагалі називати конкурсом.

"Ми очікуємо, що ВРП розуміє, в яких суспільно-політичних умовах працює, і вживе всіх заходів, щоб після виходу з нарадчої кімнати не здивувати в поганому сенсі цього слова суспільство", - заявив він.

Нагадаємо, 30 вересня 2016 року набули чинності зміни до Конституції України в частині правосуддя та Закону "Про судоустрій і статус суддів", у зв'язку з чим в країні стартувала судова реформа. Верховний суд став найвищою судовою інстанцією України, його склад повинен бути сформований з суддів, обраних за підсумками відкритого конкурсу.

26 грудня стало відомо про те, що до участі у конкурсі на зайняття посад суддів оновленого Верховного суду допущені 653 кандидата. Конкурс оголошено на 120 вакантних посад, по 30 чоловік у кожен касаційний суд.

Детальніше про реформування судової системи в Україні читайте в інтерв'ю голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергія Козьякова у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".