Національне агентство із запобігання корупції звернулось до уряду та премєр-міністра Дениса Шмигаля із закликом не привласнювати собі роль законодавчої ініціативи при внесенні змін до антикорупційного законодавства України після того, яка Кабінет міністрів в обхід НАЗК затвердив та зареєстрував у Верховній Раді два законопроєкти на цю тематику.
Уряд на засіданні 7 серпня схвалив два проекти законів «Про внесення змін до статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (зареєстровані у парламенті під номерами №9586 та №9587).
Як підкреслили в НАЗК, розробником цих законопроектів є Міністерство юстиції України, хоча це не є його компетенцією. Суть в тому, що відповідно до законодавства єдиним органом центральної виконавчої влади, на який покладено функцію забезпечення формування державної антикорупційної політики як невід’ємної складової загальнодержавної політики, є Національне агентство з питань запобігання корупції.
«Фактично Міністерство юстиції привласнило функції Національного агентства щодо розроблення проектів нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної антикорупційної політики», - заявили в антикорупційному відомстві.
Власне, саме НАЗК має акумулювати та узагальнювати інформацію щодо стану запобігання та протидії корупції в Україні, забезпечувати систематизацію та комплексний аналіз статистичних даних, у тому числі тих, які пов’язані з притягненням осіб до адміністративної відповідальності, аналізувати антикорупційну діяльність на практиці та за результатами пропонувати зміни до антикорупційного законодавства.
Також в НАЗК заявили про непослідовність уряду, який з одного боку в Державній антикорупційній програмі на 2023 – 2025 роки визначив один вектор руху, який передбачає відповідні заходи для удосконалення та оптимізації питань притягнення осіб до адміністративної відповідальності за пов’язані з корупцією правопорушення, покладаючи такі заходи на НАЗК, а з іншого схвалив законопроекти, які не синхронізуються з заходами програми.
«Попри те, що вказані законопроекти стосуються виключно державної антикорупційної політики, вони ухвалені урядом без отримання погодження Національного агентства та його позиції щодо необхідності проведення антикорупційної експертизи таких проектів, що є порушенням вимог Регламенту Кабінету Міністрів України. Крім того, Голова НАЗК не був повідомлений про розгляд вказаних проектів на засіданні уряду, хоча відповідно до закону може брати участь у засіданнях уряду з правом дорадчого голосу», - наголосили на іншому важливому моменті в НАЗК.
В Агентстві підкреслюють, що такий підхід та привласнення функцій одного центрального органу іншим ставить під загрозу злагодженість і скоординованість роботи органів державної влади у досягненні загальної мети – повноправного членства у Європейському Союзі, ОЕСР та НАТО.
НАЗК направило відповідне звернення до уряду щодо недопущення таких ситуацій у майбутньому та необхідності забезпечення ефективного та послідовного формування державної антикорупційної політики.
Громадяни чітко розуміють потребу відновлення декларування статків державних службовців, навіть попри війну. Зокрема, за результатами соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова на замовлення ZN.UA, 90,9 % українців вважають, що необхідно відновити публічне декларування статків державними службовцями. При цьому декларування статків, набутих чиновниками під час повномасштабної війни, підтримують 91, 7% українців.
Детальніше читайте у статті очільника «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна «91,7 % українців за відкриті декларації про «воєнні» доходи чиновників. Влада — проти».