Наша влада на півроку, до 25 квітня 2015 року, залишила без будь-якого (!) правового регулювання питаня запобігання корупції. Правові наслідки цього кроку будуть відчутні ще кілька років, пише в статті ZN.UA доктор юридичних наук, професор Микола Хавронюк.
Як не дивно, але це передбачено в самому тексті профільного закону "Про запобігання корупції" від 14 жовтня .
Суть питання - в його прикінцевих положеннях зазначено: цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності; визнати такими, що втратили чинність Закон "Про засади запобігання і протидії корупції", Закон "Про правила етичної поведінки".
Таким чином, один закон втратив чинність, а другий її придбав, але не діє.
"Можна собі уявити, як має змінитися рівень корупції в Україні, якщо законодавець говорить їм: "Вам можна все!" А ми, наївні, чекаємо реформ і поліпшення..." - пише Хавронюк.
"Прикрившись перед парламентськими виборами гучними і яскравими гаслами про всеосяжну, нещадну, безкомпромісну боротьбу з корупцією, влада мовчки і надовго залишила без якого-небудь правового регулювання важливі питання декларування майна, доходів та витрат (тобто крадіть, ніхто не запитає, де взяв), спеціальних перевірок кандидатів на державні посади (ласкаво просимо на державну службу з судимостями і без дипломів про вищу освіту), роботи близьких родичів на державній службі (дорогу непотизму та кумівства), проведення антикорупційної експертизи законопроектів (представники олігархату, продовжуйте лобіювати свої економічні інтереси) та інше. Свято для корупціонерів!" - пояснює юрист.
Фактично, все сказане означає колапс системи запобігання корупції. Як же це сталося?!
У варіанті Кабміну (подано 30 вересня та повторно поданий як доопрацьований 6 жовтня) не було будь-яких згадок про дату введення в дію.
Зміни відбулися в подальшому і блискавично, протягом декількох днів.
Парламентські юристи своєчасно виявили акт шкідництва і спробували вплинути, сподіваючись, що, можливо, це помилка.
Так, вже 14 жовтня головне юридичне управління Верховної Ради вказало на це у своєму висновку. Зазначивши, що частковий облік поправки №220 привів до невизначеного порядком набрання чинності та введення в дію закону. Юристи запропонували редакцію, яка могла б виправити це.
Але до їхньої поради той, хто відповідав за підготовку законопроекту до прийняття в цілому, не прислухався. Хоча за своєю посадою зобов'язаний був зробити це. Тому що їм був ні хто інший, як... голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. За дивним збігом обставин, він же значиться в порівняльній таблиці як автор поправки №220.
Як відомо, головою зазначеного Комітету є Віктор Чумак, народний депутат фракції "УДАР".
"Помилився або недогледів за помічниками? Можливо, що й так. Тому перше, що має зробити Верховна Рада України, - це створити, згідно ст. 89 Конституції України тимчасову слідчу комісію для проведення розслідування з питань про те: що саме стало причиною раптової і майже повної зупинки антикорупційних механізмів держави, яка виглядає як спецоперація ворогів української державності та/або любителів державної власності або ж корупційна торгівля компромісами; хто і як маніпулює народною волею при прийнятті окремих законів; чому проблеми державної ваги кожного разу вирішуються з порушенням конституційних процедур та з ігноруванням рад експертів, які застерігають від них; що треба зробити, щоб таких ганебних фактів більше не було", - вважає автор. Ці питання, враховуючи надзвичайні правові наслідки, явно представляють суспільний інтерес.
Одночасно парламент повинен зробити набрав чинності і чинним хоча б один спеціальний антикорупційний закон. Це технічно нескладно: треба додати кілька слів до пункту 2 прикінцевих положень - "з дня введення в дію цього Закону".
Докладніше читайте в статті Миколи Хавронюка "Боротьба з корупцією припинена. Сиі рrodest?" в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".