UA / RU
Підтримати ZN.ua

Україні потрібно зберігати свою політику щодо водопостачання в Крим – Гербст

Екс-посол США також дуже підтримує введення додаткових санкцій проти Москви, як з боку Сполучених Штатів, так і ЄС.

Україні варто й надалі дотримуватися своєї політики припинення водопостачання в окупований Крим, оскільки це разом з санкціями Заходу є важливим компонентом міжнародного тиску на Росію для деокупації півострова.

Про це заявив надзвичайний і повноважний посол США в Україні у 2003-2006 роках і директор центру Євразії Атлантичної Ради Джон Гербст під час онлайн-конференції на тему "Україна в Конгресі", організованій Мережею друзів України в США, повідомляє "Укрінформ".

"Я, звичайно, рекомендував би Україні зберегти свою політику по водопостачанню в Крим", - наголосив експосол.

За його словами, українська влада, як і Захід, повинні зберігати якомога вищу ціну Криму для Кремля.

"І припинення водопостачання є важливим компонентом в цьому питанні", - вважає Гербст.

Він зазначив, що "дуже підтримує введення додаткових санкцій проти Москви як з боку Сполучених Штатів, так і ЄС". Однак, за словами Гербста, нові обмеження навряд чи будуть введені, якщо тільки Кремль не піде на загострення ситуації.

Водночас колишній посол висловив тверде переконання, що "санкції самі по собі продовжують чинити серйозний вплив на Росію".

Читайте також: У жодного з евакуйованих з Італії українців не виявили COVID-19

Після анексії Криму Росією у 2014 році Україна припинила подавати воду на півострів по Північно-Кримському каналу, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через цей канал, з території Херсонської області.

Значну додаткове навантаження на водні ресурси півострова робить його стрімка мілітаризація Росією. Оскільки базові потреби кримчан у прісній воді в разі виведення російських військ можна задовольнити навіть без відновлення постачання дніпровської води.

Російська сторона неодноразово намагалася підняти на міжнародному рівні питання про нібито порушення Україною гуманітарного права у зв'язку з обмеженням постачання прісної води на окупований півострів. Однак Україна спирається на положення четвертої Женевської конвенції 1949 року, згідно з якою повну відповідальність за задоволення потреб цивільного населення несе окупант.

Детальніше про проблему читайте у статті Олексія Їжака "Не вбивати на водопої".