UA / RU
Підтримати ZN.ua

Україна буде захищати свої права у міжнародних судах на основі чотирьох документів

При подачі позовів до Російської Федерації в міжнародні суди Україна буде опиратись на міжнародні конвенції і міжурядову угоду.

Проаналізувавши наявні міжнародні угоди, Україна визначила кілька договорів, на основі яких може захистити свої права. Про це в інтерв'ю DT.UA розповіла заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль.

Це Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, Конвенція ООН з морського права, а також українсько-російська міжурядова угода про заохочення та взаємний захист інвестицій.

Щодо Конвенції ООН з морського права, то претензії України зводяться до чотирьох пунктів.

По-перше, захоплення родовищ мінеральних ресурсів і незаконний видобуток нафти і газу на континентальному шельфі України в Чорному морі. По-друге, узурпація права на регулювання рибальства, незаконний вилов риби та недопущення українських риболовецьких компаній до вилову риби в морських акваторіях, прилеглих до Кримського півострову. По-третє, будівництво газопроводу, лінії електропередачі та моста через Керченську протоку без згоди України, незаконне блокування транзиту українських суден через Керченську протоку, узурпація навігаційних прав. По-четверте, проведення досліджень археологічних та історичних об'єктів на дні Чорного моря без згоди України.

Відносно Конвенції щодо боротьби з фінансуванням тероризму делегація працює з прокуратурою та іншими правоохоронними органами. За ці півтора року зібрано достатньо об'ємне досьє.

"З точки зору підготовки і проходження всіх передбачених стадій досудових процедур, Конвенція по боротьбі з фінансуванням тероризму найбільш складна. У нас вже відбулися три раунди переговорів за цією угодою, де ми обговорювали і Волноваху, Маріуполь, Краматорськ, і рейс MH17, і багато іншіх фактів", - розповіла Зеркаль.

Що стосується питання расової дискримінації, то в питанні підготовки Україна сильно залежить від даних, які надають неурядові організації, що працюють по Криму, зазначила Зеркаль. Навіть уповноважений Верховної Ради з прав людини має дуже обмежені можливості з моніторингу ситуації в Криму.

Говорячи про міжурядову угоду про заохочення і взаємний захист інвестиції, Зеркаль зазначила, що "питання території", швидше за все, дійсно виникне при розгляді у арбітражах. Саме тому Україна як держава готує свою позицію, яка буде представлена в арбітражах.

Застосування такої угоди до територій, що знаходяться під окупацією, в міжнародній практиці буде розглядатися вперше. Як і вперше одна держава звинувачує іншу у фінансуванні тероризму.

"Визнання Міжнародним судом ООН Росії державою - спонсором тероризму може спричинити за собою тектонічні зміни у геополітиці. Потрібно розуміти, що міжнародні відносини будуються на певних правилах, і основні гравці їх ретельно шанують", - зазначила Зеркаль.

"По більшості процесів ми - першовідкривачі. І це додаткова складність. Вивчаючи досвід інших, ми знаємо, де заховані "граблі". Наприклад, показовим є досвід Грузії щодо застосування Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Коли ж ти першопроходець, то і досягнення, і помилки - все твоє. З іншого боку, коли немає прецедентів, дуже важко приймати рішення і судам", - резюмувала вона.

У той же час, заступник міністра додала, що ні Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, ні Конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, ні Конвенція ООН з морського права не встановлюють часових обмежень для досудового врегулювання.

Повну версію інтерв'ю з Оленою Зеркаль читайте у матеріалі Володимира Кравченка "Які позови проти Росії подасть Україна?"