UA / RU
Підтримати ZN.ua

Україна почала займатися осмисленою регіональною політикою лише після початку війни у 2014 році

Влада у 2015 році провела децентралізацію, ухвалила базове законодавство про державну регіональну політику.

Для України з її розмаїтими регіонами, які відрізняються природними умовами, рівнем урбанізації, структурою регіональної економіки, мовними, історичними, релігійними уподобаннями, етнічним складом, збалансована державна регіональна політика мала би бути значно важливішою, ніж для ЄС, однак впродовж багатьох років залишалася поза увагою держави. Про це пишуть в матеріалі "Державна регіональна політика 2023: бути чи не бути? експерти, що брали безпосередню участь у децентралізації та створенні нової регіональної політики, Анатолій Ткачук, Юрій Третяк та Іван Лукеря.

Автори зазначають, що усе це призвело до першого серйозного розколу по лінії Схід—Захід у 2004 році, коли навіть відбувся Сєвєродонецький з`їзд депутатів місцевих рад із проголошенням Південно-Східної Української Автономної Республіки. На той час кризу державності вдалося подолати, оскільки РФ  ще не була готова до військового тиску на Україну.

За роки, що минули від 2005-го до 2013-го, наголошують експерти, Україна так і не змогла повернутися повною мірою до питання політики згуртованості та політики вирівнювання міжрегіональних відмінностей у рамках усвідомленої державної регіональної політики. Натомість Росія використала  міжрегіональні відмінності для руйнування України зсередини. 

Відтак, захоплення Криму та значної частини Донецької та Луганської областей 2014 року стало реальністю. Спроби здійснити захоплення Одеси, Дніпра, Харкова, Запоріжжя — тоді провалилися.

Експерти наголошують, війна, яку розпочала РФ навесні 2014 року на Донбасі призвела до тяжких наслідків. Понад мільйон людей залишили місця свого постійного проживання, Україна втратила значну частину промислового потенціалу, відбулися суттєві зміни у структурі багатьох регіональних економік.

"Відсутність реальних кроків із формування згуртованості українського простору впродовж 1991–2013 років, значна асиметрія в економічному розвитку українських регіонів, культивування політиками культурних, релігійних, мовних, етнічних, історичних відмінностей між жителями різних регіонів стали каталізатором загарбницької війни РФ проти України", - зазначили автори.

 Україна пізно почала займатися осмисленою регіональною політикою. Рамковий Закон «Про засади державної регіональної політики» було ухвалено тільки 2015-го, уже після початку війни з РФ. 

Упродовж 2008–2009 років Мінрегіоном було підготовлено проєкти концепцій для впровадження трьох реформ, які мали змінити країну: Концепція реформи місцевого самоврядування і територіальної організація влади; Концепція державної регіональної політики; Концепція підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування. 

У 2010 році після зміни уряду ухвалені концепції було скасовано а роботи у визначених ними напрямах — згорнуто. Їх було відновлено, лише після Революції Гідності, тоді Україна провела децентралізацію, ухвалила базове законодавство про державну регіональну політику. Однак державна служба та служба в органах місцевого самоврядування після перших двох років прогресу зазнала серйозної руйнації.