Україна та світова спільнота мають переслідувати осіб, які вчинили тяжкі злочини на території тимчасово окупованого Криму та Донбасу за допомогою універсальної юрисдикції, пише колишній заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов у статті «Покарати за злочини у Криму та Донбасі: що треба зробити Україні» для ZN.UA. Він пояснив, що Україна має зробити, щоб використати універсальну юрисдикцію.
«Універсальна юрисдикція – це один із видів екстериторіальної кримінальної юрисдикції. Держави, які підтримують універсальну юрисдикцію, мають право та обов'язок розслідувати тяжкі злочини незалежно від того, на території якої країни зазначені злочини були скоєні, а також право та обов'язок засуджувати винуватців цих злочинів», - пояснив Мамедов.
Він також зазначив, що універсальна юрисдикція стосується особливо тяжких злочинів, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду. Це злочини проти людяності, військові злочини, геноцид та злочини агресії.
«Механізм універсальної юрисдикції діє у кількох країнах Європи та Сполучених Штатах, хоча у кожній з цих країн — свої вимоги та обмеження щодо застосування зазначеного механізму», - пише автор.
Такий механізм може бути корисним, коли країна не має змоги затримати підозрюваного на своїй території та забезпечити над ним судовий процес. Крім того, з використанням універсальної юрисдикції Україна могла б надати правовий захист біженцям — громадянам країн, де ті ставали жертвами міжнародних злочинів. Зокрема це стосується біженців із Білорусі, яких незаконно утримували під вартою, катували тощо.
При цьому кроком до наближення до цих стандартів є законопроєкт №2689 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права". Верховна Рада прийняла його у 2019 році і документ чекає на підпис президента.
Також, за словами Мамедова, необхідні також суттєві зміни до Кримінального процесуального кодексу. За його словами, у чинному КПК не обмежені терміни судового розгляду, складна процедура оголошення про підозру підозрюваним на окупованих територіях або в країні-агресорі, не прописано механізмів відновлення матеріалів кримінальних проваджень з тимчасово окупованих територій, значно обмежено термін досудового слідства.
«Ратифікація Римського статуту – фінальний крок у впровадженні державою механізму універсальної юрисдикції. Найбільш повно скористатися цим принципом Україна зможе після того, як приєднається до Римського статуту Міжнародного кримінального суду та внесе відповідні зміни до свого внутрішнього кримінального законодавства», - пише Мамедов.
Він пояснив, що Міжнародний кримінальний суд є механізмом міжнародного правосуддя. До його складу входять 123 країни, що ратифікували Римський статут Міжнародного кримінального суду. Римський статут визначає повноваження МКС. Статут надає міжнародний статус чотирьом видам злочинів: геноциду, злочинам проти людяності, військовим злочинам та злочину агресії. Це означає, що для переслідування за такі злочини не існує меж. Якщо підозрюваний у скоєнні одного з таких злочинів на території третьої країни опиняється у державі — учасниці Римського статуту, влада цієї держави заарештовує та судить його.
Раніше головний дипломат Євросоюзу Жозеп Боррель нагадав, що згідно з Договором про асоціацію з ЄС Україна має прийняти Римський статут. Сьогодні Україна — одна з 72 країн, які не ратифікували Римський статут. Відтак країна не є учасником МКС.