Угода про Спільний авіаційний простір між ЄС та Україною означатиме багато змін для всієї галузі, які не так очевидні для пересічного мандрівника, пише у статті Павло Кравчук з аналітичного центру “Європа без бар’єрів”.
Наприклад, українські компанії отримають можливість звертатися на рівних правах відносно європейських перевізників до регуляторів ЄС у разі порушень умов Угоди про САП з боку будь-яких компаній або урядових структур у самому Європейському Союзі.
“Також Угода передбачає зміни в українському законодавстві щодо доступу до ринку послуг. Зокрема, щодо дерегуляції аеропортових зборів для невеликих аеропортів, передбачуваності й прогнозованості доступу до ринку наземного обслуговування в конкретних аеропортах, чітких правил регулювання й контролю державної допомоги аеропортам й авіакомпаніям”, - пояснює Кравчук.
Отож, підписання Угоди восени 2021 року означатиме зростання конкуренції, зниження цін, збільшення доступності авіатранспорту та додаткові можливості для українських компаній і мандрівників уже у 2022 році. Прямі повітряні подорожі з Європою в цілому стануть доступнішими для багатьох регіонів України, резюмує експерт.
Якщо останньої хвилини ніщо не завадить, то восени, під час саміту Україна—ЄС, Київ та Брюссель підпишуть угоду про «відкрите небо». До цієї події наша країна йде вже 15 років. Та чому так довго не можуть підписати цю багатостраждальну Угоду про Спільний авіаційний простір? Що означатиме для України і для нас усіх підписання Угоди, і які вигоди, чи раптом — незручності, воно може принести? Про це читайте в статті Павла Кравчука «На порозі «відкритого неба» між Україною та ЄС».