У Києві відбувся Форум прихильників виборчої реформи, метою якого було напрацювання спільної стратегії протидії відкоту десятирічної кампанії із запровадження в Україні пропорційної виборчої системи з відкритими списками.
Такі ризики виникли після реєстрації у парламенті законопроектів №6444 і №6444-1 щодо відновлення змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи виборів народних депутатів та заяви лідера фракції «Слуга народу» Давида Арахамії.
Попри підтримку відкритих списків, учасники Форуму свідомі, що Виборчий кодекс у його нинішній редакції потребує удосконалення, зокрема, усунення недоліків, які стосуються процедур та інших аспектів.
У рамках дискусії старший аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев запитав представників різних політичних сил, якими, на їхню думку, мають бути ТОП-3 чи ТОП-5 пріоритетів щодо вдосконалення Виборчого кодексу.
Голова партії «Слуга народу», заступниця голови фракції у парламенті Олена Шуляк зазначила, що її пріоритетами у змінах до Кодексу є перегляд виборчої квоти, збереження гендерних квот та вирішення питання щодо недоброчесного використання кандидатами процедури зміни виборчої адреси серед виборців.
Шуляк навела приклад місцевих виборів, коли 67 депутатів місцевих рад змогли зайти туди без жодного голосу виборця, лише тому, що були у прохідній частині списку. Наявна практика, на її думку, відкриває шлях до політичних спекуляцій, маніпуляцій і продажу місць у «прохідній» частині списку.
«Тому це ТОП-1, що можна зробити, аби поліпшити політичну конкуренцію в парламенті. Є дискусія, що виборчу квоту 25% можливо знизити до 5% чи до іншого якогось рівня. Але ця проблема точно є, і її потрібно вирішувати», - зазначила політикиня.
За словами Олени Шуляк, кульгає і питання гендерних квот. Зокрема, це стосується питання висування кандидатів і кандидаток, коли під час з’їзду певної політсили погоджуються одні кандидатури, а до виборчої комісії подаються документи різної якості. Шуляк припускає, що це робиться спеціально, щоб кандидатам-жінкам було відмовлено у реєстрації.
«Це – проблема №2, з якою потрібно більше попрацювати. У нас були страшенні баталії в Комітеті стосовно гендерної квоти, ми так важко боролися і так важко її затверджували, що точно не можемо надати слабинку в практичній реалізації», - додає вона.
Потребує вирішення й проблема зі зміною місця проживання. Свого часу з нею зіткнулися вимушені переселенці з Донбасу та Криму.
«Коли в тебе є цифровий підпис або ти особисто звернувся й тебе як виборця дуже легко зареєстрували. З одного боку ми пішли на спрощення, на цифровізацію, а з іншого боку недоброчесні кандидати дуже швидко змогли на місцевих виборах використати цю недосконалість процедур для того, щоб нечесно працювати на виборчому полі», - додає голова партії влади.
Народний депутат від партії «Голос» Роман Лозинський підкреслив, що позитивним аспектом було б зменшення у Виборчому кодексі компромісних норм та зменшення виборчої квоти до 5%.
«Припускаю, якщо буде активізований процес на парламентському рівні повернення до змішаної системи із мажоритарною складовою, то в пошуках голосів може стояти не лише питання мажоритарників та інших голосувань, а перелік питань у самому ВК. Як це часто буває предметом дискусій. Мені здається, що чесним результатом чесної дискусії мала б бути мінімізація появи таких норм як було з депутатськими групами та квотами у виборчих комісіях, гра з заставами і ценз», - зазначив він.
За словами Лозинського, навіть 5% виборча квота, якщо робити обрахунки, показує наскільки реалістично для людей, які реально відпрацьовують свою виборчу кампанію, стати сусідами тих, хто в першій дев’ятці.
Голова позапарламентської партії «Народовладдя» Юрій Левченко головними проблемами Виборчого кодексу назвав зависоку заставу, наявність прохідного 5% бар’єра, завищену виборчу квоту у 25% для просування всередині списку та відсутність списку безпартійних для балотування без партій.
«Справжній молодій партії, яка розвивається за найкращими практиками розвинених країн, зібрати для застави станом на зараз 65 млн грн (а 2023 року це може дійти й до 80-85 млн грн), об’єктивно кажучи нереально або майже нереально. Тому перше питання рівня застави – її треба абсолютно зменшувати, і ми пропонуємо її зменшити з 1000 мінімальних заробітних плат до 100 мінімальних заробітних плат з можливістю збору підписів, якщо немає можливості зібрати навіть 100 мінімальних заробітних плат для реєстрації», - наголошує Левченко.
Чинний прохідний бар’єр політик також вважає завищеним й таким, що унеможливлює розвиток молодих політичних сил. На думку Левченка, виборчий бар’єр треба скасувати як такий, що грає на руку прихильникам повернення до мажоритарки.
«Ця нинішня система, яка зараз чинна і має вступити на наступних виборах – відкриті регіональні виборчі списки – насправді вона дозволяє математично скасувати бар’єр взагалі. І, по суті, бар’єром стане виборча квота на одного народного депутата», - додав він.
На його думку подолати 25% виборчу квоту для більшості кандидатів у списку майже не реально, що підтверджують місцеві вибори 2020 року. У міськрадах великих міст, обласних центрів, майже немає депутатів, які потрапили туди внаслідок «перестрибування».
Другий момент стосується застави та прохідного бар’єра , що ускладнюють чи унеможливлюють балотування. У цьому контексті найбільше згадують питання, що не можна брати участь у виборах без партій.
«Давайте подивимося на первинну редакцію Кодексу і побачимо, що там є так звані списки незалежних кандидатів або списки безпартійних, – пропонує Левченко. – Тобто люди, які можуть під час виборчого процесу об’єднатися, разом зібратися і висунути свій список без прив’язки до політичної партії. І якщо зробити цю зміну до виборчого законодавства, це вибиває останній козир з рук прихильників мажоритарки».
Представник фракції «Європейська Солідарність», співавтор законопроєкту Виборчого кодексу у VІІІ скликанні Андрій Парубій зауважив, що всі зауваження можуть бути предметом подальших політичних дискусій, головне – не міняти філософію і принцип відкритих виборчих списків.
«Чи може бути опущений бар’єр? Може бути. Чи може він бути знятий взагалі? Скажу так: технологічно Виборчий кодекс це допускає, але це може призвести до дуже великої неструктуризації самого парламенту і до безконечних спікеріад створення більшостей. Чи може бути зменшений крок? Може. Я вважаю, пакет дискусій може бути досить широкий. Головне – не змінити саму філософію, що з однієї сторони це має бути людина, прив’язана до регіону, з іншої сторони має бути шанс зміни тієї послідовності, яка написана десь у когось в кабінеті під незрозумілими впливами», - підсумував він.
Перша заступниця представника президента України в АР Крим Дар'я Свиридова відзначила позитивні норми чинного Виборчого кодексу, зокрема у частині забезпечення виборчих прав вимушених переселенців.
Вона нагадала, що у березні 2017 року був розроблений та зареєстрований законопроєкт, який розширив виборчі права цієї категорії громадян. Згодом його норми було імплементовано до тексту нового Кодексу.
«Розв’язання цього питання на законодавчому рівні у підсумку призвело до захисту прав не лише ВПО, а й великої кількості осіб, які фактично проживають не за адресою свого зареєстрованого місця проживання», - пояснює Свиридова.
Комунікаційниця організації Fight For Right Таня Герасимова відзначила переваги певних норм Виборчого кодексу і у забезпеченні прав людей з інвалідністю, зокрема у питанні відповідальності за їх невиконання.
«До Виборчого кодексу вперше увійшли положення, які зобов’язували державу забезпечити виборчі дільниці доступом для маломобільних громадян. Більше того, було передбачено юридичну відповідальність за невиконання цих норм», - сказала вона.
Старша радниця ОПОРИ з юридичний питань Ольга Коцюруба зазначила, що чесні та справедливі вибори неможливі без системи оскарження. Вона порівняла статистику судових рішень судів щодо виборчих порушень 2014 року та 2021-го, коли вже працюють зміни до Кримінального кодексу.
«Коли ми в 2014 році вперше почали системно аналізувати рішення судів, за результатами виборів президента в 2014 році до суду було доведено 13 кримінальних проваджень. Уже у 2019 і 2021 роках таких справ є 73. Звичайно, нас не вражає ця цифра сама по собі, але потрібно розуміти, що починалася вона з 13», - пояснює вона.
2021 року було винесено 12 вироків, які стосуються притягнення відповідальності за підкуп виборців. З моменту запровадження нової статті у Кримінальному кодексі, яка стосується фальсифікацій виборчих документі, є 20 вироків. На її думку, поки не можна стверджувати про подолання безкарності, однак є поступальних рух, щоб кількість притягнень до відповідальності зростала.
Захід організувала Громадянська мережа ОПОРА разом з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади (GAC) та британської допомоги (UK aid) від уряду Великої Британії. Думки, висловлені на заході, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів, Міністерства міжнародних справ Канади чи Уряду Канади, та Уряду Великої Британії.
Висловлення представників чинної влади щодо можливості повернення до пропорційно-мажоритарної виборчої системи викликали емоційну критику і заяви у стилі «все пропало, демократія в небезпеці». Але міжнародний досвід не дає однозначних рецептів і не називає ідеальних виборчих систем.
Чому правлячій партії не підійшла пропорційна система з відкритими списками та які зміни можуть бути внесені до Виборчого кодексу наступного року, читайте у матеріалі Ігоря Попова «Відкриті списки під загрозою» у ZN.UA.