Україну може чекати системна помилка — нове правове регулювання місцевого самоврядування на основі нової редакції Закону “Про місцеве самоврядування в Україні”. Загалом виглядає цілком логічним, що законодавець вирішив узятися за підготовку нової редакції закону, адже реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади, по суті, завершилася на тому етапі, який дозволяє здійснити українська Конституція. Однак у новій редакції документу є свої підводні камені, пише у своїй статті для ZN.UA один із авторів реформи децентралізації Анатолій Ткачук. Він пояснив, яким мав би бути оновлений закон та, що натомість пропонують законодавці.
Якою є ключова потреба для нової редакції та чи можна обійтися без такої?
Загалом реформа місцевого самоврядування передбачала урівняти в правах і можливостях усі територіальні громади в Україні, і нині це відбулося. Що з цього приводу потребує уточнення у законі? Лише зняття приписів у багатьох статтях, де йдеться про повноваження виконкому рад міст обласного значення, оскільки такого поняття для рад не залишилося, пише автор.
Ткачук зазначив, що потрібно також уточнити статті 43, 44, де йде мова про повноваження районних та обласних рад. Оскільки, позбавивши райради повноважень і ресурсів через зміни до Бюджетного кодексу, законодавець створив ситуацію, коли є конституційні органи публічної влади, є обрані кілька тисяч депутатів цих рад, але для них не визначено підкріплених ресурсами повноважень.
“Це абсолютно аномальна ситуація для держави, яка справді потребує оперативного виправлення. І на цьому поки що крапка”, - пояснив автор.
Що натомість робить законодавець?
За словами Ткачука, законодавець замість нагальної зміни чинного закону розпочав довгу історію із підготовки та ухвалення принципово нового. І це попри те, що саме його провиною є відсутність ясності щодо районних рад і поява багатьох проблем на районному рівні із подальшим забезпеченням населення певними публічними послугами, які надавалися на рівні району і які не завжди можуть надаватися територіальними громадами у більшості периферійних територій.
“Закон “Про місцеве самоврядування в Україні”, ухвалений 1997 року, пройшов випробування часом, і досі не було нарікань на його незрозумілість чи нефункціональність. Чому? Тому що він побудований за класичною схемою для статусного закону: спочатку матеріальні норми — потім процесуальні, спочатку система органів — потім повноваження — далі процедури — далі санкції. Закон створено за принципом позитивних формулювань, що спонукають до дії, а не забороняють її. Правові конструкції є досить зрозумілими, термінологія усталеною”, - пояснив Ткачук.
Натомість у новому законопроєкті ми спостерігаємо порушення конституційного принципу визначення повноважень органів публічної влади та принципу правової визначеності. Очевидна і загроза остаточного руйнування системи управління в державі.
Автор зазначив, що говорити про правові проблеми цього законопроєкту можна довго і детально. В ньому купа деталей щодо сайтів, стратегій, реєстрів, яким точно не місце у законі, натомість ключове — зрозумілі повноваження, власні та делеговані, — відшукати дуже складно.
Так виглядає, що після ухвалення цього закону місцеве самоврядування має позбутися більшості своїх фінансових надходжень, адже делегованих повноважень не визначено, значить, під них не можна розрахувати державні податки. І навіть якщо вони будуть визначені іншими законами, їх ще треба внести до реєстру повноважень. Тобто не закон визначає повноваження, а наявність запису у реєстрі. За словами Ткачука, це щось узагалі нове у правовій системі.
“Що робити із цим конкретним законопроєктом? Чи можна його удосконалити? Яка позиція уряду щодо цієї нормотворчості? Як на мене, удосконалення проєкту у рамках його нинішньої ідеології неможливе. Надто він алогічний, складний і чужий для нашої правової системи. Однак проблеми, які виникли на останньому етапі реформи, слід вирішувати. Тому зараз варто швидко внести необхідний мінімум змін до чинного Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", а потім знову починати роботу над новим законопроєктом, можливо, з урахуванням конституційних змін, якщо такі будуть”, - зазначив автор.
Детальніше про основні проблеми, ризики і прогнози децентралізації читайте в матеріалі Анатолія Ткачука “Чорна кішка децентралізації”.