У Центрі оборонних стратегій проаналізували ситуацію на Донбасі, заявивши про її погіршення протягом останніх двох днів. Про це свідчить кількість обстрілів бойовиками позицій ЗСУ, яких учора, наприклад, було понад 60. Російські найманці продовжують застосовувати озброєння, заборонене мінськими домовленостями. Все це, як і посилення дезінформації з боку Москви та її маріонеток, є підтвердженням нового загострення, стверджують у ЦОС.
Порівнявши ресурси російських бойовиків та ЗСУ, експерти дійшли висновку, що реалізацію РФ сценарію "повномасштабного вторгнення" є малоймовірною. Та все ж існує загроза проведення обмежених операцій російськими угрупуваннями. Беручи це до уваги, фахівці назвали два найбільш вразливі напрямки - східний напрям (ОРДЛО) та Азово-чорноморський регіон.
Також у ЦОС заявили про можливість проведення нових інформаційних та кібернетичних атак.
Не варто забувати, що Росія роздала жителям ОРДЛО свої паспорти. За різними даними, такі документи отримали близько 850 тисяч жителів окупованих територій, хоча у ЦОС називають цифру у 600 тисяч. Саме нібито необхідність "захистити російських громадян" може стати хоча й вигаданим, та все ж приводом для Росії для нових провокацій. Наслідком цього може стати локальна військова операція, мета якої - розширення ОРДЛО. Це означатиме відкриту участь Росії у бойових діх на Донбасі.
Висновки
- Росії погіршення ситуації потрібне для погіршення єдності західних партнерів, зокрема Франції та Німеччини, та для посилення тиску на Україну, аби Київ все ж пристав на московську інтерпретацію мінських домовленостей.
- Кремль розглядає можливість посилити внутрішньодержавну кризу всередині України та створити передумови для свого військового втручання.
- Українське суспільство вже показано, що ймовірні "компроміси" з РФ воно приймати не готове. Тим часом реакція президента Володимира Зеленського на безпекову ситуацію має дві загрози: ймовірну внутрішньополітичну кризу, якщо на тлі нових втрат українці вважатимуть реакцію глави держави недостатньо серйозною, та ймовірну легітимізацію втручання для РФ, якщо реакція виявиться надто серйозною.
- Через відповідь Заходу щодо "гарантій безпеки" та небажання України відмовитися від НАТО Москва може вирішити, що відкрите локальне вторгнення в Україну у політичному сенсі переважить економічні та інші втрати.
- У військовому плані Росії буде намагатися нашкодити критичним об'єктам інфраструктури.
- Москва намагається зруйнувати підтримку України Заходом.
- Кремль може все ж визнати "Л/ДНР" та підписати з ними "договори" чи то про допомогу ЗС РФ в безпековому питанні, чи то про введення миротворців (російсько-білоруських чи ОДКБ).
У світлі вищезазначених подій та фактів, критично важливою лишається згуртована позиція України та західних партнерів.
Нагадаємо, учора президент США Джо Байден заявив, що він впевнений в тому, що РФ нападе на Україну (щодо Києва у Москви, за даними США, теж є плани) вже найближчими днями. Проте він не відкидає дипломатичний шанс врегулювання ситуації. Згодом в ОП заявили, що наразі "не постає питання, чи не погоджуватися з заявами" американського лідера.
Про нову колективну угоду і «пекельні» санкції читайте в статті Дмитра Наталухи ""Будапешт-2": 10 кроків, які зупинять Путіна" для читачів ZN.UA.