На сьогоднішній день незалежна меншість у парламенті, заручившись підтримкою громадськості, здатна домогтися принципового спрощення притягнення депутатів до відповідальності, пише в своїй статті для DT.UA народний депутат від фракції "Самопоміч" Роман Семенуха.
За його словами, певні сили в Україні старанно підтримують міф про те, що питання депутатської недоторканності "дуже складне, заплутане і "непідйомне".
Звертаючись, в якості прикладу, до недавньої ситуації зі "справою Новинського", політик вказує, що відповідний комітет Ради свідомо тягне час, не відповідаючи прокуратурі прямою відмовою на запит про зняття з парламентаря імунітету, але і не виносячи це питання на голосування в Раду.
Подібна ситуація, як пише Семенуха, була б неможливою в Європі, де регламентні правила носять несуперечливий та конвенційний характер. Так, в німецькому Бундестазі депутати кожного нового скликання приймають власне спільне рішення про порядок розгляду правопорушень депутатів, і якби глава парламенту зрозумів, що відповідний комітет затягує час (а такі прецеденти були), то поставив би питання на голосування.
"Для арешту парламентарія потрібна згода Бундестагу. Але у випадку, коли обранця народу Німеччини затримали під час вчинення злочину або протягом наступного дня, він може бути заарештований без такої згоди. Можливість затримання протягом наступного дня - це також особливість системи імунітетів саме Німеччини. Щороку депутатську недоторканність втрачають у середньому 5–6 депутатів Бундестагу", – йдеться в статті
Дрібними правопорушеннями парламентарів, як зазначає автор, у Німеччині займається комітет з питань виборів, імунітетів та процедур Бундестагу, який приймає рішення про зняття з депутата імунітету за спрощеною процедурою.
За словами Семенухи, для спрощення регламенту у Ради немає необхідності вносити зміни до Конституції, оскільки практичні питання зняття депутатського імунітету регламентуються відповідними законами, внести зміни до яких набагато простіше.
"У залі ВР немає жодної політичної сили, чиї кандидати під час виборчих перегонів не виступали б за зняття депутатської недоторканності. А щойно стають депутатами, про обіцянки "забувають", і майже нереально назбирати
300 голосів для внесення до Конституції відповідних змін. Проте вихід є. Адже питання недоторканності депутата в практичній площині регламентується законами "Про статус народного депутата України" і "Про Регламент Верховної Ради України" більше, ніж Конституцією. Внесення певних змін саме до цих законів принципово спростить притягнення депутатів до відповідальності", – зазначає парламентар.
"
І для цього потрібно лише 226 голосів, що цілком реально навіть сьогодні - в умовах, коли неолігархічна меншість у парламенті, за підтримки активного громадянського суспільства, може внести такі зміни до законодавства", – резюмує він.
16 листопада Регламентний комітет парламенту відклав прийняття з питання про зняття депутатськоїнедоторканності Вадима Новинського. Депутати аргументували свою позицію тим, що представники Генпрокуратури, в тому числі її голова Юрій Луценко, не змогли відповісти на всі питання, що стосуються кримінального провадження. Генпрокурор Луценко, у свою чергу, заявив про небажання членів Регламентного комітету брати на себе відповідальність.
Детальніше про перспективи спрощення Верховною Радою України регламенту зняття депутатської недоторканності читайте у статті Романа Семенухи "Зняття депутатської недоторканності: вихід є" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".