UA / RU
Підтримати ZN.ua

У "Новому курсі" Тимошенко опирається на неіснуючі дані та вдається до плагіату - VoxUkraine

Автори "Нового економічного курсу" з висновками аналітиків не погоджуються.

Юлія Тимошенко ще влітку заявила про намір балотуватись на пост президента, а 21 вересня уже встигла презентувати свою економічну програму, розроблену колективом авторів, яка може стати планом дій на час її можливого в разі перемоги президентства. Однак хоча у програмі 401 сторінка, але опису наявних в Україні проблем приділено значно більше уваги, ніж пропозиціям з їх вирішення. До того ж, програма насичена суперечностями, посиланнями на неіснуючі джерела, невірне трактування іноземних досліджень та плагіатом, в тому числі із діючих стратегій розвитку міністерств, заявляють аналітики VoxUkraine.

Головне протиріччя плану Тимошенко - очевидна несумісність значного зниження податкового навантаження та підвищення державних видатків. Декілька джерел фінансування таких видатків у програмі названі: рефінансування Нацбанком банків, які видаватимуть дешеві кредити; значне зростання кредитів від міжнародних організацій, а також від Азійського банку (під державні гарантії). Проте, запропонована схема кредитування фактично означає емісію гривні та стане загрозою макроекономічній стабільності.

Але суть не тільки в цьому, адже "Новий курс" містить чимало плагіату. Зокрема розділи щодо банків та монетарної політики практично повністю переписані зі "Стратегії розвитку банківської системи", розробленої парламентським комітетом ще в 2016 році.

А от розділ про земельні відносини підготували автори доповіді аналітичного центру "Оптіма", які скопіювали свій матеріал за 2017 рік. Таке запозичення називається самоплагіатом. При цьому в доповіді наведені не чіткі обґрунтування та аргументи, а міфи та припущення.

Ще один із пунктів - ідея інноваційного розвитку, яку в 2011 році активно просував уряд Миколи Азарова. Однак Спеціальні економічні зони та технопарки, здебільшого, є збитковими. Україна мала значний негативний досвід із такими зонами і в 2005 році саме уряд Тимошенко їх скасував.

Що стосується глобальних тенденцій, то помічники Тимошенко вирішили опертися на праці російського економіста та екс-радника Путіна Сергія Глазьева, який допомагав анексувати Крим. Більше того, говорячи про теорії технологічних устроїв, автори "Нового курсу" назвали їх укладами, скопіювавши назву з російської мови, а саме визначення технологічних укладів було взято з української сторінки Вікіпедії.

А от Переваги відкритого банкінгу майже повністю скопійовані з публікації сайту minfin.com.ua, а опис проблем електронних послуг скопійовано з аналітичної записки Національного інституту стратегічних досліджень без посилання на джерело.

А от при поданні "нової" податкової системи наведено низку посилань на неіснуючий Антикорупційний звіт ЄС та використовується низка невідомих даних, а інформацію із опитування Eurobarometer за 2013 рік приписано дослідженню Transparency International & the World Bank за 2016-й.

Також наведені розрахунки податкового ефекту від зниження ставки оподаткування з посиланням на "макроекономічний консенсус ТІ та Світового Банку", хоча такого не існує в природі.

Загалом автори "Нового курсу" неодноразово посилаються або ж на неіснуючі дослідження, або ж наводять невірні дані розрахунків різних коефіцієнтів та показників.

"Глибший аналіз тексту міг би надати ще багато подібних знахідок. Проте вищенаведеного достатньо для того, щоб проілюструвати принаймні недбалість у написанні документа. Бачити економічну програму низької якості від кандидата в президенти, який наразі має найвищий рейтинг, сумно. Але набагато сумніше, що інші кандидати поки що не запропонували жодної", - зазначив Тимофій Милованов.

У той же час автори "Нового економічного курсу" назвали аналіз експертів VoxUkraine "маніпулятивним і непрофесійним".

У 2005 році Юлія Тимошенко вже запускала проект «Ідеальна країна», в рамках якого збирала ідеї для реформ і розвитку. Після цього вона очолила уряд і була прем'єром два роки, але жодну з пропозицій так і не реалізувала.

Зазначимо, що за даними соцопитування КМІС, на разі усі кандидати на пост президента України на разі мають доволі низький рівень підтримки, а ще 26,6% українців не визначилися, за кого голосувати.