В Офісі генпрокурора стверджують, що не мають відношення до рішення суду, який зобов'язав прокуратуру забрати у Національного антикорупційного бюро справу про спробу підкупу керівництва НАБУ і САП за закриття провадження щодо ексміністра екології Миколи Злочевського. Більш того, Офіс неодноразово оскаржив судові рішення про зміну підслідності справ НАБУ.
«Сьогодні в ЗМІ з'явилася новина про те, що Офіс генпрокурора намагається захистити ексміністра екології часів Януковича. Хочемо застерегти авторів цієї фантастичної замітки - введення суспільства в оману і свідомо спланована фальсифікація фактів не робить честі офіцерам правоохоронних органів України», - йдеться в заяві, поширеній Офісом генпрокурора ввечері в четвер, 31 грудня.
«Станом на 31.12.2020 ні генпрокурором Іриною Венедіктовою, ні будь-ким іншим з числа керівництва Офісу генерального прокурора не приймалося рішення про зміну підслідності в кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020. Будь-яка інформація, прямо або побічно підтверджує це твердження - брехня», - підкреслили в Офісі.
Риторику «окремих співробітників НАБУ, котрі дозволяють собі не погоджуватися з діями Офісу генпрокурора, на Різницькій назвали «непрофесійною», а їхні заяви - «непродуманими».
В Офісі нагадали, що 1 жовтня суддя Печерського суду Києва Ірина Литвинова задовольнила позов захисту Злочевського і зобов'язала генпрокурора скасувати постанову детектива НАБУ про відновлення справи про п'ятимільйонний хабар. Офіс генпрокурора намагався оскаржити судове рішення в порядку апеляції та касації, але безуспішно.
Венедіктова також скаржилася на суддю Литвинову до Вищої ради правосуддя, проте там теж не розцінили аргументацію генпрокурора як переконливу.
«Таким чином, розмірковуючи на мові права, а не емоцій і самопіару, сьогодні, відсутні будь-які підстави стверджувати, що суддя Печерського районного суду Києва І. Литвинова діяла з порушенням закону при винесенні рішення», - підсумували в Офісі генпрокурора.
На Різницькій пояснили, що адвокати фігурантів справ НАБУ йдуть до Печерського суду, щоб оскаржити дії або бездіяльності генпрокурора, а не прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Правомірність такої практики підтвердив Верховний суд. Скарги на дії САП розглядає Вищий антикорупційний суд.
Нагадаємо, 12 червня детективи Національного антикорупційного бюро задокументували факт дачі хабара керівництву НАБУ і голові САП Назару Холодницькому в розмірі 5 млн доларів.
Гроші підозрюваний передавав за посередництва заступника начальника ГУ Державної податкової служби у Києві Миколи Ілляшенка, директора з правових питань компанії Burisma Андрія Кічі і колишньої начальниці департаменту ДФС Олени Мазурової. Після затримання Кічі в компанії повідомили про те, що він вже давно там не працює.
За ці гроші правоохоронці мали закрити справу про пособництво Злочевського у заволодінні коштами стабілізаційного кредиту Національного банку, який видали "Реал Банку" (належав олігарху Сергію Курченку): за ч. 5 статті 191 та ч. 3 статті 209 (привласнення майна та легалізація (відмивання) доходів) КК України.
ВАКС заарештував усіх трьох підозрюваних з альтернативою звільнення під заставу. У липні 2020 року Злочевському заочно оголосили підозру, пізніше суд виніс рішення про його арешт.
1 грудня Спеціалізована антикорупційна прокуратура затвердила завершення досудового розслідування відповідного провадження.
Детальніше про те, як правоохоронні органи виводять з-під кримінальної відповідальності потрібних осіб читайте у статті Олександра Лємєнова “Законники-схематозники: як вивести “потрібних людей” з-під відповідальності?”.