UA / RU
Підтримати ZN.ua

У Мінвідновлення та профільному комітеті прокоментували лист спікера ВРУ до президента Європарламенту щодо законопроєкту №5655

Автори скандального закону і профільне міністерство не збираються відмовлятися від лобіювання 5655, зокрема й на рівні Європарламенту, беручи на себе політичну відповідальність за нього. 

Спікер ВРУ Руслан Стефанчук закликав главу Європарламенту переглянути позицію щодо закону про містобудівну реформу, запевнивши, що він є "частиною зусиль" партії влади щодо майбутнього відновлення України. А його авторка Олена Шуляк поставила свою репутацію в один ряд із репутацією країни. 

Як відомо, 15 червня, Європарламент ухвалив резолюцію з назвою "Стала відбудова та інтеграція України в євроатлантичне співтовариство", у якій закликав президента Володимира Зеленського не підписувати сумнівний містобудівний закон №5655. 

"Європарламент застерігає від використання майбутніх зусиль з реконструкції для внесення таких змін до законодавства, щоб принести користь певним інтересам за рахунок рівних умов гри та прозорості; закликає президента Зеленського не підписувати законопроєкт 5655 про містобудівну діяльність",  — йдеться в резолюції.

Увесь цей час влада ніяк офіційно не коментувала резолюцію Європарламенту, тільки народний депутат Мар'яна Безугла у Facebook звинуватила мера Києва і главу Асоціації міст України  Віталія Кличка в лобіюванні інтересів місцевого самоврядування в Європарламенті. Безугла назвала євродепутата Міхаеля Галера "старим другом" Віталія Кличка. На її думку, саме він і пролобіював внесення пункту щодо законопроєкту №5655 до резолюції Європарламенту.

"Ось так робиться політика, нам ще вчитися. Пост про нацбезпеку і міжнародну. Не про хороший/поганий закон, а про те, як це робиться", — написала Безугла. Після чого тему підхопили дружні до авторів закону медіа. 

Однак, як стало відомо, український парламент та автори законопроєкту весь цей час теж не сиділи склавши руки і комунікували у Європарламенті свою позицію щодо закону. Проти якого, нагадаємо, виступили органи місцевого самоврядування, спільноти архітекторів та експертів, побачивши в ньому низку корупційних ризиків, які не були враховані під час фінального голосування, попри зауваження Національного агентства з протидії корупції.

"Але ми отримали пояснювальну записку від Верховної Ради, яка зробила, я б сказав, справді дуже гарний огляд. Не надто довгий, але все ж таки дуже інформативний, про те, чому було ухвалено цей закон і що він змінює",  прокоментував розвиток ситуації один з авторів спільної резолюції Європарламенту Пятрас Ауштрявічюс. 

А 30 червня вже віцепрем'єр-міністр Олександр Кубраков на своїй сторінці у Facebook в черговий раз публічно  підтримав законопроєкт. Також глава Мінвідновлення опублікував лист спікера парламенту Стефанчука президенту Європарламенту Роберті Міцолі, датований ще 26 червня.  

"Ми розуміємо, що тільки цифрових рішень недостатньо для реформування галузі. Потрібні системні рамкові рішення. Саме тому наша команда спільно з Мінцифрою та USAID / UK aid проєктом "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах" TAPAS реалізує масштабну реформу містобудування. Важливою частиною реформи є підтриманий парламентом закон №5655, — пише Кубраков. - Ця реформа необхідна для відновлення України, як зараз, так і у післявоєнний період. За ходом відбудови вже спостерігає весь світ. Саме тому ми розробляли реформу спільно з міжнародними партнерами і готові презентувати її на високому рівні. Хочу подякувати голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку за готовність розпочати діалог у стінах Європарламенту. Уже найближчим часом ми презентуємо партнерам наші здобутки в цифровізації будівництва та візію змін". 

В той же день в рамках Конференції з демократичного врядування-2023, організованого проєктом USAID і Міжнародним республіканським інститутом (IRI), де були присутні авторка законопроєкту 5655, голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк та заступниця міністра Олександра Азархіна, журналіст ZN.UA попросила прокоментувати наполегливі дії української влади в Європарламенті, а також запитала, чому влада не чує позиції опонентів та продовжує лобіювати закон на шкоду репутації України, попри аргументи щодо ризиків його підписання низки основних стейкхолдерів сфери замість того, щоб повернутися до обговорення містобудівної реформи.

"Коли ми говоримо не чує або не робить так, як просить стейкхолдер А, стейкхолдер Б, стейкхолдер С, то це трохи різні речі, - заявила Олександра Ахзархіна.  - Насправді в рамках дискусії йде нормальний політичний процес. І немає нічого критичного в тому, що є різні погляди різних гілок влади на різні аспекти реформи. Тим паче коли йде прямий діалог або з Асоціаціями, або з окремими представниками ОМС, де одні позиції реформи підтримуються, а інші - ні. Але це не означає, що наша політична команда відмовиться від цієї реформи. Ні. Ми вважаємо, що це правильний законопроєкт, який потрібен нашій системі. Чи можемо ми помилятися? Можемо. Але ми працюємо над тим, щоб ці помилки не стали системними. 

Я б не сказала, що цей закон лягає в стратегію всієї відбудови, але з погляду стратегії будівництва і створення системи прозорості, яку ми створюємо за допомогою цифрових інструментів, це необхідний закон. Втім ми бачимо вже результати. Це, безумовно, дискусійні речі, і я не є експертом у будівельній сфері та можу говорити з точки зору ухвалення рішень і бізнес-процесів. Якщо говорити з точки зору ОМС, то дискусія триває. Ми отримуємо різні висновки, як від асоціацій ОМС, так і від експертів. Нас підтримує ініціатива TAPAS, яка роками займалася цією реформою, бачить у ньому серйозний антикорупційний інструмент.

Що ми зараз бачимо?  З точки зору зазіхань повноважень на інтереси місцевого самоврядування ми не бачимо там жодних проблем. Головна позиція, яка дискутується - це якраз таки містобудування. Це те, за що відповідає місцеве самоврядування і те, що вони повинні робити - це їхні обов'язки. Чи є тут зазіхання? Навпаки. Ми вважаємо, що цей закон захищає генплан, захищає можливість ухвалення рішень. Коли йдеться про автоматичну видачу дозволу, що часто критикують, це не означає, що це робить якась машина чи робот із повітря, чи з центру. Навпаки, воно ухвалюється на основі всіх тих рішень, які ухвалює орган місцевого самоврядування.

Тобто ми виходимо з позицій ефективності управління цими процесами і як команда беремо на себе політичну відповідальність і продовжуємо просувати закон. Чи потрібно тут вести діалог? Так. Але, на жаль, у нас у цьому процесі було не так багато часу - міністерство не так давно з'явилося. Олена Шуляк займалася цими питаннями три роки і провела всі необхідні консультації щодо цього закону. Чи вдалося всім донести цінність цієї реформи? На жаль, ні. І ми розуміємо, що багато треба надолужувати. Що стосується Європарламенту, то, так, нам потрібна комунікація".

"Коли ми починали проєкт з електронною системою, теж було багато скептиків, критикували електронний кабінет, техзавдання тощо. Працює ДІАМ, зараз можете зателефонувати будь-якому учаснику ринку, який скаже, що ніхто в ДІАМ жодного хабаря не заносить. І нам хотілося б, щоб цю реформу з центрального рівня ми могли поширити на територію всієї країни", - заявила авторка закону Олена Шуляк. 

За словами Шуляк, її команді є чим пишатися: "Колишній голова ДІАМ Семен Кривонос зараз очолює НАБУ. І він дуже багато зробив для того, щоб 5655 взагалі відбувся. У нас є величезна підтримка з боку двох міністерств, двох віцепрем'єрів, які відповідають за процес відновлення в нашій країні, є наша репутація, є моя особиста репутація, і мені не соромно за цей законопроєкт, який сильно заполітизували. Ми точно чуємо всі зауваження і знаємо, які позиції там будемо змінювати після того, як закон буде підписано. Але залишати ста́тус-кво зараз точно ми не маємо права".

 

Залишається тільки вкотре запитати лобістів 5655: чому дискусії з усіма стейкхолдерами та виправлення зауважень проходили не в момент роботи над законом з очевидними корупційними ризиками, а обіцяються після його підписання? Відповіді читайте у тексті Інни Ведернікової "Мінрегіон — на сніданок, комітет — на обід, країна — на вечерю".