Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України «з питань розслідування можливих фактів корупції або пов'язаних з корупцією правопорушення у правоохоронних органах, судах та органах судової влади» під проводом Сергія Власенка та Максима Бужанкського подала до парламенту звіт за результатами своєї роботи, в якому критикує роботу Національного агентства із запобігання корупції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та вимагає низки змін у процедуру оцінювання доброчесності кандидатів на посади суддів. Натомість роботу Державного бюро розслідувань, яке нещодавно засвітилось у низці скандалів, оцінено як відмінну та наголошується на «недопустимості тиску на цей орган».
Звіт ТСК включили в порядок денний для голосування у парламені на 17 грудня. В ньому комісія:
- Хвалить роботу Державного бюро розслідувань, яке «приділяє увагу внутрішній доброчесності та запобіганню корупції у власних рядах»;
- Критикує ВККС та заявляє про «можливі факти корупційних правопорушень при проведенні добору суддів в апеляційні суди, наявності ознак зловживання впливом, конфлікту інтересів, інших можливих проявів корупції, а також загроз незалежності та об’єктивності у процесах оцінювання суддів»,
- Критикують оцінювання Громадською радою доброчесності корупційних ризиків у діяльності Державного бюро розслідувань резонансних корупційних та пов’язаних із корупцією правопорушень, а також боротьби з корупцією всередині ДБР;
- Критикує «конфлікт інтересів» членів Громадської ради доброчесності,які оцінюють кандидатів на посади суддів;
- Комісія пропонує законодавчі зміни, які дозволять владі контролювати набір членів Громадської ради доброчесності;
- Пропонує внести зміни до законодавства про можливість примусового приводу суддів та членів ВККС на засідання комісії (згідно з чинним законодавством, такі заходи заборонені, оскільки несуть загрози незалежності суддів);
- Включена вимога обмежити дискрецію Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфкомісії суддів в оцінці доброчесності суддів;
- Вищий антикорупційний суд пропонують обмежити в праві розглядів спорів про підслідність у справах ДБР, аби унеможливити їх передачу до НАБУ;
- Вимагає розслідувати «корупційні практики у діяльності НАБУ, БЕБ, НАЗК – прямі випадки корупційних дій та порушень прозорості конкурсів на керівні посади»;
- Також в звіті йдеться про «штучне створення злочинів» антикорупційними органами.
Про тиск з боку ТСК вже заявляв Вищий антикорупційний суд – комісія закидувала голову Вищого антикорупційного суду Віру Михайленко запитами, що виходять за межі її повноважень і не належать до компетенції ТСК. Після публікації новини про тиск на ВАКС на сайті ВРУ з’явилася заява Власенка, у якій він звинуватив Вищий антикорсуд в упередженому ставленні до роботи ТСК. На це в антикорсуді заявили, що публікувати недостовірну та маніпулятивну інформацію на офіційних ресурсах Верховної Ради як законодавчого органу неприпустимо.
Також про тиск заявляли у Громадській раді доброчесності. Зокрема, ТСК у своєму висновку заявила, нібито ГРД діє поза межами правового поля, і це, мовляв, створює системні корупційні ризики. У відповідь ГРД заявила, що діє легально з 2016 року, а її робота регламентується законодавством.
А нещодавно на ТСК на чолі з Власенком поскаржилася Вища кваліфікаційна комісія суддів, якій він предявив «про злочин, здійснений посадовими особами ВККС під час організації та проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів».
В разі, якщо звіт ТСК Власенка-Бужанського буде затверджений депутатами ВРУ, вона продовжить свою роботу принаймні ще на пів року.
Водночас її діяльність уже розкритикувала навіть Єврокомісія, яка у звіті про прогрес України на шляху до членства в Євросоюзі заявила про важливість «аби ТСК не перевищувала обмеження, що випливають з розподілу влади та парламентський нагляд не підривав довіру громадськості до антикорупційних інституцій через необґрунтовані публічні заяви».