«Вивезення» колишнього судді Миколи Чауса з України кілька років тому і його так зване «ввезення» назад цього року схожі між собою, пише у своїй статті для ZN.UA Віктор Трепак. При цьому, за словами автора, сьогодні Чаус перетворився на важливий фактор внутрішньої та міжнародної політики, що зв'язав між собою колишнього президента Петра Порошенка і чинного гаранта Володимира Зеленського.
Трепак нагадав, що незабаром після того, як у 2016 році НАБУ викрило Чауса на хабарництві, колишній суддя «виплив» у Молдові. За інформацією багатьох джерел, туди його переправили впливові покровителі з близького оточення тодішнього президента України Петра Порошенка. Уже цього року Чауса викрали в Молдові, щоб «повернути» його назад.
«Подібність ситуацій «вивезення» та «ввезення» Чауса - в тому, що вітчизняні спецслужби використовувалися і використовуються для вирішення політико-приватних питань: вони працюють на забезпечення персональних інтересів осіб, котрі обіймають найвищі державні посади. Власне, мова йде про службові зловживання осіб, наділених владними повноваженнями використовувати такі можливості спецслужб», - пише Трепак.
За словами автора, очевидно, що в обох випадках міжнародне «переміщення» Чауса здійснювалося не в державних інтересах. Мета вивезення підозрюваного у хабарництві судді з України в Молдову була врятувати його самого від кримінального переслідування та убезпечити його високих покровителів.
«Відомо, що суддя Чаус вважався креатурою народного депутата Олександра Грановського, який входив до найближчого оточення президента Порошенка і вів «вузькі» питання судової системи та правоохоронного блоку. Можна сказати, що суддя Чаус - це плід «судової реформи» Філатова-Грановського», - пояснив Трепак.
Тому в вивезенні його від гріха подалі було зацікавлене тодішнє політичне керівництво, а проведення самої операції, враховуючи її важливість, могли доручити найдовіренішим особам.
При цьому, за словами Трепака, в поверненні Чауса назад в Україну може бути зацікавлене нинішнє політичне керівництво. Адже це дає можливість для прямого виходу на підозру Порошенку: якби екссуддя свідчив про те, що його нелегально вивезли в Молдову за розпорядженням тодішнього президента або з його відома.
Також автор відзначив, що викривальні показання Чауса про обставини його вивезення в Молдову за участю представників українських спецслужб можна було б використовувати для громадської дискредитації посадових осіб, що вважаються головними спікерами по операції «вагнерівців» в анонсованому фільмі розслідувачів Bellingcat. А це для відомих представників чинної влади надзвичайно важливо.
«Загальна «заслуга» попередньої та нинішньої влади те, що в результаті таких їх дій підозрюваний в «банальному» хабарництві суддя Чаус перетворився на важливий фактор внутрішньої та міжнародної політики України. Цей фактор об'єднав дві політичні протилежності - Порошенка та Зеленського. І для президентської діяльності обох «суддя Чаус» вже став знаковою фігурою», - підсумував Трепак.
Детальніше про викрадення Чауса і наслідки такої спецоперації для держави читайте у статті Віктора Трепака «Про одного Чауса і двох президентів».