UA / RU
Підтримати ZN.ua

Тихановська змінила риторику щодо Криму і попросила Україну посилити тиск на Лукашенка

Білоруська опозиціонерка пояснила своє неоднозначне висловлювання про приналежність Криму.

Білоруський опозиційний політик Світлана Тихановська заявила, що вона і противники режиму Олександра Лукашенка чекають від України «рішучишихх заяв» і «жорсткішої позиції».

«Щоб режим упав, щоб змусити його почати спілкування з білорусами, потрібен максимальний тиск - політичний, економічний. Україна в цьому питанні може зробити дуже багато», - сказала Тихановська в інтерв'ю «Європейській правді», опублікованому в четвер, 1 квітня.

Зі слів Тіхановском також випливає, що вона вважає за необхідне посилення економічних санкцій проти режиму Лукашенка, зокрема з боку України.

Опозиціонерка подякувала Україні за підтримку білоруського народу і за прийом білорусів, які змушені покинути свою країну.

«Україна відіграє суттєву роль у житті Білорусі, і ми знаємо про наших добросусідські відносини. Але якщо український уряд, українці в цілому  голосніше висловлюватимуться про Білорусь, ми будемо дуже вдячні. Будь ласка, тримайте Білорусь на порядку денному», - зазначила вона.

Говорячи про можливість візиту до України, Тихановська зазначила, що вже отримала запрошення від Верховної Ради, але не від уряду.

Політик підкреслила, що вважає Крим українським і висловила готовність підтвердити це публічно під час візиту до Києва. Свою попередню неоднозначну заяву про приналежність окупованого півострова, Тихановськп пояснила особливостями «дипломатичної мови».

«Крим - український. Коли говориш невизначено - це не означає, що ти помиляєшся, ти просто говориш дипломатичною мовою. Зараз я чітко сказала, відповіла на запитання», - заявила білоруська опозиціонерка.

Раніше свою риторику щодо Криму змінив чоловік Світлани Тихановської Сергій, який сидить у білоруській в'язниці. Він назвав Крим українським «де-юре і де-факто», хоча раніше фактично виправдовував окупацію.

Читайте також: США знімуть з "паузи" санкції проти дев'яти держкомпаній з Білорусі

У серпні минулого року в Білорусі спалахнули протести проти режиму Олександра Лукашенка, спровоковані фальсифікацією президентських виборів і міліцейським насильством проти громадян. За цей час тисячі людей були затримані і побиті силовиками, щонайменше п'ятеро протестувальників загинули. Десятки людей зникли безвісти.

Сім вропейських держав, включаючи Україну, доєдналися до санкцій, які Європейський Союз ввів проти чиновників режиму Олександра Лукашенка. Крім України санкції підтримали країни-кандидати в члени ЄС Північна Македонія, Чорногорія та Албанія, а також Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія, що входять до Європейської економічної зони. Політику цих держав буде приведено у відповідність до рішень Ради ЄС про санкції.

Також санкції проти режиму Лукашенка ввели Велика Британія і Канада.

Мінфін США включив до санкційного списку  керівництво силових структур і Центрвиборчкому Лукашенка.

Офіційний Київ «поставив на паузу» контакти з Мінськом. Верховна Рада визнала вибори в Білорусі сфальсифікованими і підтримала введення санкцій.

У той же час, Україна не збирається вводити економічні санкції проти Білорусі. Детальніше про це читайте в статті Володимира Кравченка "Заручники економіки" для ZN.ua.