У жовтні 2020 року почала працювати комісія з відбору кандидатів на посаду голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Журналісти програми “Схеми: корупція в деталях” виявили, що з членами цієї комісії пов’язаний заступник голови Офісу президента Олег Татаров, якого підозрюють у хабарництві.
Зокрема, за даними розслідувачів, Татаров співпрацює з двома із членів конкурсної комісії. Водночас з іншими заступник голови ОПУ ще за часів президентства Януковича працював в одній робочій групі при Мін’юсті та громадській раді при Міністерстві внутрішніх справ.
У розслідуванні вказано, що очільниця комісії Катерина Коваль 2012 року разом з Олегом Татаровим входила до складу робочої групи, яку створив тодішній очільник Мін’юсту Олександр Лавринович. За даними журналістів у квітні 2013 року Коваль могла перетинатися з Татаровим на круглому столі про реформування правоохоронної системи в Україні. Їхні прізвища значилися у списку учасників заходу. Однак, за словами самої Коваль, під час круглого столу вона не перетиналася з Татаровим і нібито не пам’ятає “жодного разу, щоб він був на засіданнях… Громадської ради”.
Крім того, Татаров входить до комісії з питань правової реформи, яку своїм указом створи президент Володимир Зеленський. До її складу також входять члени конкурсної комісії щодо обрання голови САП В’ячеслав Навроцький та Роман Куйбіда.
На питання про те, чи знає Навіроцький заступника голови ОПУ, він сказав журналістам, що “візуально я знаю, що він Татаров. А про те, що я Навроцький – я не знаю, чи він знає”.
Ще одним членом комісії з відбору до САП є Богдан Романюк, який колись був наукоим керівником Татарова. Саме під його керівництвом заступник очільника ОПУ у 2007 році захистив свою першу дисертацію.
Також до комісії входив Олексій Дрозд, з яким Татаров писав спільні статті, наприклад “Правова охорона земельних відносин в Україні”. Однак Дрозд поки самоусунувся від роботи в комісії, тому що він був поліцейським відрядженим до наукової установи. А українське законодавство забороняє правоохоронцям бути членами цієї комісії.
У своєму розслідуванні журналісти згадали також члена комісії Андрія Гуджала, чию кандидатуру запропонувала партія “Опозиційна платформа – За життя”. Зокрема, Татаров писав відгук на дисертацію члену фракції ОПЗЖ Григорію Мамці та був його опонентом. Водночас Мамка входить до комітету Верховної Ради, який обирав представників конкурсної комісії САП.
Журналісти “Схем” зверталися до Офісу президента, щоб отримати коментар Татарова. Однак на момент публікації розслідування редакція не отримала відповіді на свій запит.
Назар Холодницький очолював Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру п'ять років: з 2015 по 2020 рік. З посади він звільнився за власним бажанням за кілька місяців до закінчення терміну повноважень. Звільненню передував конфлікт голови САП з генпрокуроркою Іриною Венедіктовою.
Після звільнення Холодницького антикорупційною прокуратурою керує заступник голови САП Максим Грищук.
25 січня офіційно розпочався конкурсний відбір на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Керівник САП по суті є головною особою в системі антикорупційних органів — від нього залежить доля кожного провадження, відкритого Національним антикорупційним бюро. У зв’язку з цим, антикорупційна прокуратура має унікальні гарантії незалежності. Детальніше про те, що ж буде у фіналі відбору керівника САП читайте в статті Олександра Лємєнова "Глава САП буде новий, але ризиків не поменшало"