UA / RU
Підтримати ZN.ua

Стефанчук заявив, що Конституція не забороняє вибори під час війни: що кажуть однопартійці, ЦВК та юристи

Співрозмовники BBC News Україна прокоментували можливість проведення виборів без скасування воєнного стану.

Наприкінці минулого тижня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, нібито в нашій державі немає конституційної заборони щодо проведення виборів під час дії воєнного стану, і сказав про потребу ухвалення "важливих рішень" у цьому питанні, яке найближчим часом може актуалізуватися. Щоправда, представники політичної партії "Слуга народу", Центральної виборчої комісії та експерти не погодилися з позицією спікера ВР. Відповідні коментарі зібрали в BBC News Україна.

На тлі розмов про можливість підготовки Банкової до виборів деякі співрозмовники у СН списали заяву Стефанчука на непорозуміння між ним та журналістом. Інші поглузували зі знань голови парламенту в Конституційній сфері, а треті назвали ті слова особистою думкою окремого депутата, яка не заснована на глобальних планах офісу президента.

Водночас, експерти не виключили, що заява могла бути не випадковою, а свідомим промацуванням ґрунту і громадської думки з боку влади для майбутніх дій. Ще минулого місяця спікер Ради заявляв, що вибори під час воєнного стану неможливі та що це може призвести до розриву країни.

Багато юристів та експертів усе ж переконані, що Конституція не дозволяє проводити вибори під час війни. Про це казав і президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс, закликаючи Україну до проведення парламентських виборів, які були заплановані на жовтень 2023 року, і президентських, що мали відбутися в березні 2024-го.

"Проблема, що голова Верховної Ради як доктор юридичних наук говорить нісенітниці", – сказав юрист і колишній член Центральної виборчої комісії Андрій Магера.

Він послався на 83 статтю Конституції України, на яку вказують й багато інших фахівців, трактуючи її як чітку вказівку на можливість проведення виборів лише після війни. У тексті статті йдеться: "У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану".

Читайте також: Парламентські вибори: Зеленському доведеться балансувати між інтересами держави та політичною доцільністю

Депутат зі "Слуги народу" та колишній представник президента Володимира Зеленського у Конституційному суді Федір Веніславський відзначив, що "у Стефанчука тлумачення інакше". За його словами, хоч Основний Закон не має фрази про заборону виборів, "шляхом тлумачення можна казати, що Конституція передбачає, що вибори під час дії воєнного стану не проводяться". Неможливість такого голосування підкріплює і тлумачення інших законів. Цю позицію повторили й інші представники президентської партії.

Як зазначив Веніславський, він не бачить жодних ознак підготовки виборів найближчим часом, висловивши думку, що це неможливо.

Інший співрозмовник з фракції СН теж назвав слова Стефанчука особистою думкою. Депутат не виключив можливість видачі команди щодо підготовки вибори з боку Банкової, однак лише, якщо на цьому наполягатиме Захід. У останньому він сумнівається.

Неконституційність виборів під час дії воєнного стану підтвердила й одна з керівниць Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко. Вона теж згадала про 83 стаття і додала, що під час воєнного стану обмежується низка основоположних прав людини, зокрема на свободу слова та зібрань, тому забезпечити демократичність виборів неможливо.

У пресслужбі самого ж Стефанчука пояснили, що спікер ВР поки не може чіткіше прояснити висловлену позицію пресі, бо нібито має щільний графік роботи. Для тлумачення заяви не знайшлося часу і в першого віцеспікера парламенту від "Слуги народу" Олександра Корнієнка.

Один із членів Центральної виборчої комісії наголосив у коментарі ВВС Україна, що до скасування воєнного стану в державі "однозначно" не може бути ніяких виборів. Хоча визнав, що за наявності політичної волі та схвалення відповідного законодавства ЦВК доведеться його виконувати. 

Цей співрозмовник також запевнив, що наразі до виборів під час війни не готуються. Він "не розуміє", навіщо це питання порушив Стефанчук. "Питання це дуже чутливе і дражливе, але зараз точно нічого конкретного ще немає, одні розмови", – сказав представник Центральної виборчої комісії.

За його словами, проведення виборів без припинення воєнного стану також потребуватиме детальних інструкцій щодо голосування за умов обстрілів та інших викликів, а не лише змін у законі про воєнний стан. Посадовець визнав, що й після закінчення війни вибори буде не просто провести, не кажучи вже про теперішню ситуацію.

Він, зокрема, розповів про суттєве руйнування виборчої інфраструктури, наявність великої кількості внутрішньо переміщених осіб та українців за кордоном, необхідність оновлення реєстру виборців, роботу якого припинили з безпекових міркувань. На вирішення різних проблем потрібний час, хоча над цим працюють.

Читайте також: Виборча «відбудова» має розпочатися вже зараз

За даними ВВС Україна, у ЦВК готуються до організації виборів уже після війни, а у Верховній Раді для цього працюють спільні робочі групи.

"Головний виклик - сім мільйонів українців, які втекли від війни, і як забезпечити їхнє голосування. Зараз закон дозволяє відкривати дільниці тільки у дипломатичних установах, а цього для мільйонів виборців не вистачить. Особливо у Польщі, Німеччині та інших країнах, куди масово переїхали українці. Тому обмірковують план, щоб відкрити сотні дільниць поза посольствами та консульствами", – зазначається в матеріалі.

Як казали деякі джереда, у владі нібито серйозно розглядають варіант голосування у Європі поштою, але в Центральній виборчій комісії це не підтвердили та виступили різко проти ідеї. 

"Не думаю, що це можливо, ми не готові до цього організаційно та політично. Це не тільки про "Дію", а й про будь-яке електронне голосування. Інтернет-голосування для нас ще не на часі, ЦВК жодним чином не готується до подібних сценаріїв виборів через інтернет", – заявив представник ЦВК.

Крім того, колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера розповів про безліч технічних і політичних проблем проведення виборів під час війни. Він згадав про обмеження свободи пересування та дію комендантської години, що унеможливлює багато передвиборчих заходів, а також про обмеження права на мирні зібрання, через яке, наприклад, зустріч кандидата з виборцями вважатиметься порушенням. Серед проблемних питань – обмеження свободи слова в результаті "домінування" телемарафону та перебування значного числа громадян на фронті.

"Якщо ще буде якийсь елемент електронного голосування чи поштою, це зірве ситуацію. Там стільки зловживань може бути, що страшно уявити, дискредитуємо вибори як такі", – наголосив Магера, закликавши взяти приклад з Британії, яка не проводила вибори під час Другої світової.

На думку політолога Володимира Фесенка, заява Стефанчука могла пролунати на тлі ймовірних порад щодо виборів під час розмов із західними політиками. Однак, сприймати подібні заяви серйозно варто лише в разі, якщо до ВР почнуть подавати відповідні законодавчі ініціативи, зокрема про зміни до Виборчого кодексу, фінансування виборів, зміни до закону про воєнний стан.

Читайте також: Скільки кроків до нового парламенту? Аби сказати, що буде з осінніми виборами, потрібен закон

"Сумніваюсь, що вибори можуть провести ще в цьому році. Не бачу для цього передумов, ця ідея зараз не сприймається ні суспільством, ні експертами. Це буде руйнація внутрішньої консолідації. Хіба якимось дивом швидко закінчиться війна", – зазначив Фесенко.

Він погодився, що на Банковій хочуть виборів, поки у Зеленського зберігаються високі рейтинги, але це ризиковано. Ідеальним для ОП було б закінчення війни до весни та проведення одночасно парламентських і президентських виборів.

"Якщо ж війна не закінчиться до весни, то можуть зробити спробу, з посиланням на наших партнерів, провести усі вибори в березні попри війну", – спрогнозував експерт.

Очевидно, що організація і проведення парламентських виборів навіть після закінчення війни наразяться на низку серйозних викликів. Пов'язаних із діями ЦВК, уточненням реєстру виборців, формуванням комісій, розгортанням виборчої структури та політичної конкуренції, якою завжди характеризується виборча кампанія. Про це у статті "Війна і вибори. Яка перемога важливіша?" пише журналістка ZN.UA Інна Ведернікова