Суттєві зрушення в судовій владі України фактично відкладаються на віддалену перспективу, а реформа судової системи більше схожа на "імітацію", йдеться у статті голови правління Громадського об'єднання "За демократію через право" та члена Венеційської комісії від України (2009–2013) Марини Ставнійчук для DT.UA.
За її словами, маючи всі об'єктивні можливості провести в державі судову реформу за європейськими стандартами, президент і його команда не впоралися зі своїм "непереборним бажанням залишити за собою впливи на діяльність судової влади всередині країни".
"До впровадження нового адміністративно-територіального устрою України, згідно зі змінами до Конституції України щодо децентралізації, але не довше ніж кінця 2017 р., суди будуть утворюватися, реорганізовуватися і ліквідовуватися указами президента, а не законом. Причому у змінах до статті 106 Конституції пропонується вилучити "контрасигнацію" таких президентських указів, тобто скріплення їх підписами прем'єр-міністра і, скажімо, міністра юстиції. Президент видаватиме такі укази навіть не за поданням ВРЮ, а лише за фактом консультацій з нею. Тобто виключно на свій президентський розсуд!", - йдеться у статті.
Ставнійчук переконана, що разом зі змінами до Конституції мало би відбутися представлення законопроектів, що розвивають конституційні зміни.
"Адже для чого було впродовж року "товкти воду у ступі"? Для остаточного доопрацювання наявних пропозицій достатньо було два-три місяці. Майже рік згаяного часу свідчить про нездатність до прагматичної консенсусної прогнозної роботи. Втім, хоч як прикро, але в найближчій перспективі - протягом двох-чотирьох років - навіть запропоновані президентом прогресивні зміни не забезпечать перетворень у судовій владі", - наголошує вона.
"Візьмімо, до прикладу, передбачене запропонованими змінами до Конституції створення Вищої ради правосуддя (ВРП). Цьому органу, який відповідатиме за формування високоякісного і доброчесного суддівського корпусу, мають бути передані нинішні повноваження парламенту з обрання суддів безстроково. У загальному порядку повноваження щодо звільнення та переведення суддів (суддівської кар'єри) також передаються ВРП. За президентом у процесі призначення суддів, згідно зі змінами, залишається лише так звана церемоніальна роль. Це відповідає європейським стандартам і створює механізм збалансування відносин між законодавчою, виконавчою, судовою гілками влади і президентом. Однак, згідно зі змінами до розділу XV Перехідних положень чинної Конституції, обрання та призначення самих членів Вищої ради правосуддя має відбутися не пізніше квітня 2019 р. А щоб ніхто навіть і не подумав порушувати це питання раніше, чітко зауважено - функції цієї ради здійснює нинішня ВРЮ, повноваження членів якої не можуть так само тривати довше цього ж строку. Щоправда, за винятком членів ВРП від з'їзду суддів, які повинні бути обрані не пізніше ніж через три місяці після набрання чинності законом про ВРП. Таким чином, орган, який має відповідати за професійність, незалежність і незаангажованість суддівського корпусу; який має бути сформований на європейських засадах, в інклюзивний спосіб і позбавлений політичних впливів, - з'явиться в Україні тільки навесні 2019 р.", - йдеться у статті.
"Стає зрозуміло, що головним результатом судової реформи в уявленні нинішньої влади має стати, попри красиві декларації про запровадження незалежного, справедливого європейського правосуддя, лише оновлення кадрового складу судів (про що прямо вказано в останньому розділі Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, що затверджена указом президента №276 від 20.05.2015)", - наголошує Ставнійчук.
"Загалом, складається враження, що на Банковій судова реформа розглядається як великий бізнес-проект, від якого неодмінно треба отримати вигоду", - йдеться у статті.
Нагадаємо, Верховна Рада України може розглянути законопроект про внесення змін до Конституції (в частині судоустрою у четвер, 28 січня.
Раніше, 26 жовтня, Венеціанська комісія схвалила рекомендації щодо судової реформи в Україні. Представник України у Венеціанській комісії Володимир Пилипенко повідомив, що комісія в цілому позитивно оцінила прагнення української сторони до реформи судочинства.
Детальніше про судову реформу читайте в статті Марини Ставнійчук "Незалежне правосуддя під патронатом президента" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".