США протидіють спробам деяких європейських союзників запропонувати Україні «дорожню карту» до членства в НАТО на липневому саміті альянсу, пише Financial Times.
Спробам Польщі та країн Балтії запропонувати Києву більш глибокі зв’язки з НАТО та надати чіткі заяви про підтримку його майбутнього членства протистоять США, Німеччина та Угорщина, повідомили виданню четверо офіційних осіб, які брали участь у переговорах.
Розбіжності були чітко озвучені на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі цього тижня, причому офіційні особи держав-членів мали намір провести наступні два місяці в переговорах перед самітом лідерів у Вільнюсі в липні.
У 2008 році НАТО погодився із тим, що Україна колись стане його членом, але відтоді мови про це не було. Раніше саме США закликали НАТО надати Україні конкретний графік вступу, так званий План дій щодо членства, однак Франція та Німеччина відмовлялися через побоювання, що цей крок спровокує Росію. Україна офіційно подала заявку на членство в НАТО минулого року після вторгнення Росії. Так само зробили Фінляндія та Швеція — перша вже приєдналася до альянсу на початку цього тижня.
За словами офіційних осіб, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг минулого місяця представив державам-членам документ із пропозиціями, у якому викладено «практичні та політичні» пропозиції для Києва. Зокрема, йшлося про пропозицію щодо нової декларації про відносини України з НАТО на основі заяви 2008 року. Дипломати, які брали участь у переговорах цього тижня, сказали, що серед міністрів закордонних справ у Брюсселі відбулися серйозні дебати щодо того, що саме слід запропонувати Україні. На відміну від широкої єдності НАТО після вторгнення Росії в Україну, питання членства в Альянсі Києва викликає у союзників розбіжності.
«У нас попереду кілька тижнів важких переговорів, щоб усунути всі прогалини та напрацювати політичний результат», — повідомив один західний чиновник.
Усі члени Альянсу погоджуються, що членство України не є короткостроковою перспективою і не на часі, поки триває війна.
Однак двоє присутніх на зустрічах цього тижня джерел повідомили, що дедалі більше людей підтримують пропозицію надати Україні у Вільнюсі «політичний шлях» до членства, який би «зміцнив» зв’язки між брюссельським альянсом і Києвом.
Водночас, за їх словами, США відмовляються від цієї пропозиції.
«Дорога [до Вільнюса] все ще дуже кам’яниста», — сказав інший західний чиновник. Натомість США закликають союзників зосередитися на короткостроковій військовій, фінансовій та гуманітарній допомозі Україні, щоб допомогти їй протистояти вторгненню Росії та, зрештою, відбити його.
Практична підтримка, зокрема постачання боєприпасів, на думку США, має бути головним пріоритетом для Вільнюса, натомість дискусії щодо потенційних післявоєнних політичних відносин лише відволікають від цієї мети.
Вашингтон стурбований тим, що поглиблення зв’язків під час війни може підживити наратив Путіна про боротьбу між Росією та НАТО, і що Москва може посилити конфлікт, зокрема шляхом потенційного розміщення ядерної зброї.
«Щоб підійти до питання про те, коли і як залучити Україну до альянсу, ми повинні, як зазначив генсек, «забезпечити, щоб Україна перемогла як суверенна, незалежна держава», — сказав високопоставлений чиновник США.
Одним із варіантів, який розглядається, є перетворення існуючої комісії Україна-НАТО на Раду Україна-НАТО — крок, який підвищить статус України як партнера альянсу і дозволить активніше залучати її до зустрічей і консультацій НАТО, включно з участю у звітах розвідки.
Зеленський заявив лідерам НАТО, що візьме участь у Вільнюському саміті, лише якщо Альянс готовий розвивати конкретну співпрацю з Києвом і готовий обговорювати гарантії безпеки для України замість повноправного членства в альянсі.
«Я хотів би сказати всім нашим партнерам, які постійно шукають компроміси на шляху України до НАТО, що наша країна буде безкомпромісною в цьому питанні», — сказав Зеленський у виступі цього тижня.
Союзники по НАТО також сперечаються про те, чи має бути окрема заява саміту щодо України, чи країна має згадуватися в загальній декларації саміту.
«Звичайно, східноєвропейці намагаються придумати формули, які запустять процес. Вони хочуть втягнути нас у процес, який неминуче приведе до бажаного кінцевого результату [членства України], а інші вагаються щодо цього», — сказав один із учасників дискусії.
Речник НАТО вказав на публічні зауваження Столтенберга після зустрічей у середу, де він повторив обіцянку НАТО Україні від 2008 року. Але Столтенберг також сказав, що втілення цього в реальність залежить як від того, чи залишиться Україна «суверенною, незалежною державою», так і від того, чи збройні сили країни приймуть стандарти та доктрину НАТО.
Під час перебування в штаб-квартирі НАТО в середу держсекретар США Ентоні Блінкен заявив журналістам, що «двері альянсу залишаються відкритими» для України.
«У цьому немає жодних змін», — сказав він, додавши, що безпосередня увага має бути зосереджена на допомозі Україні в підготовці її контрнаступу та на приведенні її сил «до сумісності зі стандартами НАТО».
Під час Саміту НАТО у Вільнюсі в липні цього року Україна може і не отримати довгоочікуване запрошення до членства в альянсі, а на заваді цьому можуть стати Сполучені Штати Америки, пише Володимир Кравченко у своєму матеріалі «Чи стане, і коли, Україна 33-м членом НАТО?» .