Політика, яку Сполучені Штати проводять щодо дій Росії і російської агресії в Україні, не мають на меті змінити режим Владіміра Путіна, пише у колонці для The Washington Post колумніст і політичний кореспондент Джеймс Хоманн.
Таких заяв не чути ні від держсекретаря Ентоні Блінкена, ні від віцепрезиденти Камали Гарріс, ні від речниці Білого дому Джен Псакі. «Ми хочемо, щоб він залишив Україну у спокої», - пояснила Гарріс.
Адміністрація президента Джо Байдена вважає, що Путін міцно контролює владу, і, схоже, не має наміру загострювати кризу. Тож Білий дім хоче дати російському лідеру можливість «зберегти обличчя» і схиляється до варіанту «мирного співіснування».
Заради довгострокової безпеки Європи, збереження міжнародного порядку та відновлення права Росії на самовизначення Путін мав би піти. Та примусити 69-річного диктатора, що контролює життя 145 млн осіб і має 5 977 ядерних боєголовок, Сполучені Штати не можуть.
У Вашингтоні побоюються, що тільки Україною апетити Путіна не обмежуватимуться, і він може вдатися до агресії проти інших країн.
Обстріл дитячої лікарні та пологового в Маріуполі підтверджує, що людське життя (включно з життям російськомовних людей, яких він начебто захищає) для Путіна нічого не варте. А масштаби руйнувань свідчать, що він може намагатися повторити у Києві Грозний і Алеппо.
«Його поплічники отруюють лідерів опозиції та вбивають журналістів; він особисто віддав наказ про втручання Росії у вибори в США 2016, 2018 та 2020 років», - пише колумніст.
З початком вторгнення на російського диктатора чекають нові проблеми: рубль знецінюється, з країни йдуть західні компанії, чиї продукти робили життя комфортним, ув’язнений опозиціонер Олексій Навальний закликає людей виходити на антивоєнні протести, на таких акціях затримано вже понад 13 тисяч росіян.
Розвідувальна спільнота вважає, що економічна криза посилює внутрішню політичну опозицію Путіну, хоча провести незалежне опитування у Росії зараз складно, а соціальні мережі, такі як Facebook і Twitter, заблоковані. Незалежну звітність криміналізовано, за поширення інформації про війну можна отримати до 15 років ув’язнення.
«Чим більше Путін загрузне за кордоном, тим слабшим він буде ставати вдома. Існує думка, що російські військові візьмуть під контроль більшість або всю Україну, але їх не вітатимуть як визволителів. Чим більше мішків з трупами повертатиметься до Росії, тим слабшою буде окупація Путіна», - пише Хоманн.
На його думку, некоректно порівнювати розпад Радянського Союзу після провалу кампанії в Афганістані з нинішньою діяльністю Росії в Україні. До розпаду СРСР призвела низка причин, війна була лише однією з них.
Відсутність потенційної опозиційної сили в самій Росії ускладнює можливості стратегічного планування взаємовідносин з Росією як геополітичним гравцем у майбутньому.
«Історія вчить, що цар, якого ви знаєте, іноді виявляється кращим за потяг, повний революціонерів, яких ви не знаєте. Хто може з упевненістю сказати, що наступник Путіна у Москві, буде розумнішим? Тому заклики до зміни режиму в ядерній державі є дуже небезпечною справою», - додає він.
Наразі уряд США сподівається уникнути участі у війні разом з Україною, що може спонукати Путіна розширити свої військові цілі. Водночас Сполучені Штати готові відповісти, якщо агресія зростатиме.