Авторитетні американські дипломати і аналітики, які працювали в Україні, Росії і НАТО впевнені, що адміністрація президента США Джо Байдена може вивести з глухого кута переговори по вирішенню конфлікту в Донбасі.
Формат участі і відповідні рекомендації оприлюднені в п'ятницю в розробленої для адміністрації нового президента США Джо Байдена стратегії "Байден та Україна", передає «Інтерфакс-Україна».
Авторами роботи стали колишній заступник генерального секретаря НАТО Олександр Вершбоу, колишні посли в Україні Джон Гербст та Вільям Тейлор, головний аналітик Євразійського центру Атлантичної ради Андерс Аслунд, колишній помічник держсекретаря з питань Європи і Євразії Деніел Фрід і заступник директора Євразійського центру Атлантичної ради Мелінда Харинг.
"Щоб вийти з глухого кута і домогтися припинення конфлікту шляхом переговорів, необхідно сильне і стійке лідерство США", - наголошують автори документа.
При цьому вони вважають, що "дипломатичні зусилля з припинення війни в Донбасі зазнали невдачі".
"Зеленський, який балотувався як кандидат миру, доклав рішучі зусилля для просування переговорів з врегулювання на основі Мінських угод 2014-2015 років, але його справи не покращали. Якщо справи не зрушать з мертвої точки, Донбас ризикує перетворитися в перманентну тупикову ситуацію, яка продовжить протидіяти зусиллям України щодо побудови процвітаючого, демократичного суспільства і стати невід'ємною частиною євроатлантичної спільноти ", - прогнозують автори.
У зв'язку з цим було проаналізовано п'ять шляхів можливої участі США у вирішенні ситуації.
Першим вказано приєднання до Нормандського формату.
На думку експертів, це може допомогти оживити цей процес і спонукати Москву серйозно ставитися до виконання Мінських домовленостей.
«Це дасть Байдену можливість безпосередньо взаємодіяти на самітах нормандського формату, демонструючи рішучість США домагатися результатів. Є одна перешкода - всі члени Нормандського формату, включаючи Росію, повинні погодитися, щоб додати США", - йдеться в документі.
Другим варіантом названо створення Будапештського формату на основі українських пропозицій.
Будапештський формат передбачає участь країн, які підписали Будапештський меморандум в грудні 1994 року, коли США, Росія і Великобританія запевнили Україну в безпеці в обмін на відмову від ядерної зброї.
"Але Росія може заперечувати проти будь-якого розширення вихідної групи Нормандії, і у Німеччині і Франції теж є застереження", - наголошується в рекомендації.
Третім варіантом названа двостороння участь.
"Взяти на себе провідну роль в дипломатії шляхом двосторонньої взаємодії з Росією на високому рівні, як це було під час адміністрації Обами, погоджуючи свої позиції з Францією, Німеччиною та Україною", - пропонують автори.
Четвертим вказане призначення спеціального посередника або високого рівня чиновника для переговорів.
"Спеціальний посланник символізував би прихильність США, але цього може не знадобитися, якщо державний секретар і/або один з його заступників був би готовий взятися за це портфоліо на постійній основі. Спеціальний посланник міг бути притягнутий пізніше, якщо в переговорах почнеться прогрес. Головне, щоб в американських співрозмовників був високий статус, щоб говорити за президента і секретаря констатувати під час взаємодії з російськими лідерами", - вважають автори.
У п'ятому реченні поєднане все, вказане вище.
"Ці варіанти не виключають один одного. Навіть якщо США приєднаються до Нормандського формату, пряму взаємодію з Росією буде необхідно, щоб вирішувати спірні питання. Політично Путін може з більшою ймовірністю піде на угоду, якщо процес підкреслить статус Росії великої держави поряд з США", - відзначають аналітики.
Вони констатують, що "поки агресія Москви не буде звернена назад - спочатку на Донбасі, а в довгостроковій перспективі і в Криму, буде важко відновити конструктивні відносини між Заходом і Росією і відновити повагу Москви до міжнародного порядку, заснованого на правилах".
Нагадаємо, раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що питання включення США до складу Тристоронньої контактної групи по мирному врегулюванню ситуації в Донбасі не стоїть на порядку денному.
Президент України запропонував розширити нормандський формат за рахунок США ще в 2019 році. Тоді у Вашингтоні відзначили, що залучення нових учасників до переговорного процес вимагає згоди всіх лідерів "Нормандської четвірки". А в МЗС Франції висловилися за підтримання діалогу з Вашингтоном щодо Донбасу, але категорично проти участі США у "нормандському форматі".
Водночас в РФ заявили, що бажання України залучити США до нормандських переговорів щодо Донбасу нібито можна вважати намаганням відійти від Мінського формату.
Також Зеленський не бачить великої проблеми в тому, щоб паралельно з нормандським форматом створити ще один переговорний майданчик, якщо перший не працює.
Своєю чергою, глава української делегації на переговорах ТКГ в Мінську Леонід Кравчук вважає, що присутність США в нормандських переговорах повинна мати позитивний результат.
Які кроки зробить глава держави Володимир Зеленський по донбаському кейсу? Чи будуть змінені стратегія і формат? Чи прийме президент рішення за планом «Б»? Детальніше про це в статті Тетяни Силіної «Подорож з Парижа до Берліна з зупинкою в Мінську завдовжки в рік».