Фігурант справи про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк Олексій Левін (за версією слідства, один з організаторів злочину - ред.) зараз всіляко заперечує готовність співпрацювати зі слідством і заявляє про упереджене ставлення до себе.
Однак після затримання в Болгарії позиція Левіна була іншою. Що змінилося після його екстрадиції до України і чому, аналізує ексзаступник генерального прокурора України, колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак у статті «Справа Гандзюк і таємна мережа спілкування підозрюваних».
«Після затримання Левін саме мені дав згоду співпрацювати зі слідством у «справі Катерини Гандзюк». Він також повідомив, що зацікавлені особи «рекомендували» йому дотримуватися певної лінії поведінки, яка передбачає всіляке перешкоджання його екстрадиції і публічне проголошення заяв про упередженість слідства», - пише Трепак.
Тоді ж він письмово відмовився від послуг українського адвоката, якого йому пропонували «зацікавлені» особи. Хоча один з обвинувачених у цій справі наполегливо «допомагав» Левіну з адвокатами, котрі приїжджали до Болгарії під час його перебування там.
За словами колишнього заступника генпрокурора, Левін просив відвідувати його в ізоляторі СБУ, де ділився відомою йому інформацією.
«Мені було важливо закріпити все це процесуально, оскільки лише після цього все сказане набуло б доказової сили. І для цього був чітко продуманий план розслідування», - згадує Віктор Трепак.
Вперше позиція Левіна почала змінюватися, коли відбулася заміна генпрокурора - Руслана Рябошапки на Ірину Венедіктову. А після звільнення Віктора Трепака з посади заступника генпрокурора, позиція Левіна змінилася на прямо протилежну.
«Думаю, Левін після зміни генпрокурора відразу зорієнтувався в політичній кон'юнктурі в правоохоронній сфері, а отже, і в своїй справі. На це також могли вплинути «зацікавлені» особи, які «працювали» з ним в потрібному напрямку навіть під час його перебування в Болгарії. Крім того, після перебування під вартою багато підозрюваних кардинально змінюють власні свідчення», - пояснює Трепак.
Тепер Левін стверджує, що влітку 2019 року «люди від Трепака» знайшли його в болгарському місті Варна і порадили поїхати, побічно попередивши про можливе затримання. Попередження дійсно було, але у підозрюваного не сходиться хронометраж, наголошує колишній заступник генпрокурора.
«Насправді влітку 2019 року я взагалі не працював в правоохоронних органах і апріорі не міг займатися Левіним. На посаду заступника генпрокурора мене призначили в жовтні 2019-го і наділили повноваженнями з організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням СБУ. Саме тоді я предметно зайнявся цим кейсом», - зазначає автор.
Трепак також наводить документальне підтвердження готовності Левіна співпрацювати зі слідством - копію заяви на ім'я прокурора міста Бургас (Болгарія), написану в болгарській в'язниці за його присутності. Ця заява була додана до справи про екстрадицію Левіна, яку розглядав болгарський суд.
Однак реалізувати план щодо процесуального закріплення сказаного Левіним не вдалося - одразу після призначення Венедіктова забрала це провадження у Трепака, після чого почалося його планомірне «злиття».
Після затримання Олексія Левіна в Болгарії він повідомив, що зацікавлені особи «рекомендували» йому дотримуватися певної лінії поведінки, яка передбачала будь-яке перешкоджання його екстрадиції і публічне проголошення заяв про упередженість слідства. Що ще може перешкодити вбивцям отримати по заслузі, читайте в статті Віктора Трепака «Справа Гандзюк і таємна мережа спілкування підозрюваних» у ZN.UA.