Ініційована Росією в рамках СОТ справа DS525 "Україна - заходи, що стосуються торгівлі товарами та послугами" може підірвати всю нинішню міжнародну систему торгового права. Про це у своїй статті для DT.UA пише оглядач Володимир Кравченко.
Автор повідомляє, що українсько-російські консультації щодо поданого Росією позову повинні відбутися 19 липня в Женеві. Москва заперечує більше десяти законодавчих і нормативних актів, прийнятих протягом останніх трьох років українським президентом, урядом, парламентом, міністерствами та РНБОУ щодо Росії (йдеться, зокрема, про заборону ввезення до України російських товарів, ембарго на російські фільми і телепрограми, тощо).
Кравченко вказує, що тактика українського захисту рішення щодо санкцій проти Росії грунтується на статті XXI "Винятки з міркувань безпеки" Генеральної угоди щодо тарифів і товарів (ГАТТ), а також на аналогічній за змістом статті XIV-bis Генеральної угоди щодо торгівлі послугами (ГАТС).
Стаття XXI ГАТТ, зокрема, дозволяє застосувати торговельні обмежувальні заходи у вигляді винятку і надає країнам право самостійно вживати будь-яких заходів, які вони вважатимуть за потрібне для захисту інтересів своєї безпеки.
Автор підкреслює, що наслідки цієї справи виходять далеко за рамки відносин України і Росії.
"Росія пішла ва-банк і в травні подала до СОТ комплексний позов проти України щодо всіх санкцій, запроваджених Києвом проти Москви починаючи з 2014-го по травень 2017 р. Досі в історії СОТ питання санкцій ніколи ще не було предметом звернення до цієї міжнародної організації, а стаття XXI ГАТТ раніше не зазнавала офіційного тлумачення. Було неписане правило: санкції - політична проблема, а не питання протекціонізму, коли влада захищає місцевого товаровиробника", - йдеться в статті.
За словами автора, саме тому країни, що потрапили під російські контрсанкції, не зверталися до СОТ.
"Та й РФ до травня 2017 р. не подавала такого позову в рамках Світової організації торгівлі проти США і ЄС. Але, як зазначають опитані нами юристи-міжнародники, позов, поданий Росією проти України, може підірвати нинішню міжнародну систему торговельного права", - вказує він.
Кравченко зазначає, що якщо Україна програє справу DS525, то вердикт СОТ негативно вплине на політику держав, які ввели санкції проти Росії, та інших країн. Однак, якщо виграє - то прокладе "чорний вхід" до обмежувальних заходів: існує ризик, що держави будуть зловживати статтею XXI ГАТТ, прикриваючи нею свою протекціоністську політику.
"Тому справа DS525 і турбує ЄС, США та інші держави. І під час зустрічей, що відбулися в контексті саміту Україна-ЄС, свій інтерес до позиції Києва у цій справі висловив ряд представників Євросоюзу", - йдеться в статті.
На думку оглядача – мета Москви – "підвищення ставок у грі", а позов проти України - засіб для тестування готовності ЄС та США натиснути на Київ і вплинути на політику санкцій.
Кравченко наголошує, що на кону стоїть саме існування політики санкцій проти РФ, проте в уряді не усвідомлюють масштабів і значення розгляду.
"Судячи з підготовки МЕРТ до консультацій, там не сповна усвідомлюють те, яке значення має справа DS525. До цього спору в Мінекономіки, схоже, ставляться так, ніби це звичайна справа про антидемпінг. Однак оскільки справа може справити серйозний ефект на всю політику санкцій, це питання слід напрацьовувати не на технічному рівні, а на політичному, з визначенням чітких директив, у яких ураховуються всі аспекти спору", - підсумовує він.
Детальніше про торговий спір України і Росії в рамках СОТ читайте в статті Володимира Кравченка "Чорний вхід" до санкцій" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".