Наприкінці липня Кабмін розподілив понад 1,7 млрд грн субвенцій на соціально-економічний розвиток між 1407 об'єктами. Більшість виборчих округів отримали по 10 млн або близьку суму, майже 14% всіх об'єктів становлять дитячі та спортивні майданчики, пише Аналітик Громадянської мережі ОПОРА Анатолій Бондарчук у статті «Депутатський соцеконом: історія зради чи перемоги»
Загалом кошти виділили в бюджети громад, що перебувають в межах 167 округів. 96 округів отримали від 8 до 12 мільйонів гривень, а 45 округів – рівно 10 мільйонів. Понад 12 мільйонів направили на 35 округів, менш 8 мільйонів – на 36 округів. Ще 32 округи не отримали коштів взагалі, свідчать дані дослідження ОПОРи.
Дніпропетровська область отримала більше за інших – 180 млн. Аналогічна тенденція спостерігалася під час першого розподілу в 2021 році, а також в 2020-м. «З одного боку, це найбільша область за кількістю населення, а з іншого – це регіон, в якому підтримка партії президента на останніх парламентських і місцевих виборах була найвищою», - зазначає Бондарчук.
Тож не дивно, що левову частку субвенцій на округи отримали депутати з фракції «Слуга народу» і політичні сили, які часто голосують з президентською партією. Схожою практикою не гребували і депутати попереднього скликання, тоді часто максимум коштів отримували ключові для БПП і «Народного фронту» Вінницька і Чернівецька області.
Крім того, цікавий «кейс» Василя Вірастюка, який в березні переміг на проміжних виборах до Верховної Ради у виборчому окрузі №87 на Франківщині. У червні Вірастюк отримав повноваження, а в липні відбувся розподіл субвенцій: на округ виділили 20 мільйонів, хоча ще в травні він був серед аутсайдерів.
Вигідніше бути мажоритарником від «Слуги народу», груп «Довіра» та «Партія «За майбутнє», а також «Батьківщина», зазначає Бондарчук. Якщо перші три отримали кошти субвенцій на найбільшу кількість округів ( «Слуга народу» – на 113 з 120, «За майбутнє» – на 17 з 22, «Довіра» – на 16 з 20), то мажоритарники з ВО «Батьківщина» Олег Мейдич і Антон Яценко отримали на свої виборчі округи по 10 млн грн. Інші фракції такими показниками похвалитися не можуть.
У попередників депутатів 9-го скликання система працювала за схожою схемою: народні обранці лобіювали виділення коштів на свої округи. Чим впливовішим був депутат, тим більше коштів на його округ виділялося.
«Однак слід пам'ятати кілька особливостей, щоб розуміти, як можуть розгортатися події далі», - пише аналітик.
- По-перше, починаючи з 2016 року, кожного наступного зростала сума коштів, закладених в держбюджеті на субвенції (з 2,5 млрд грн в 2016 році до 5 млрд в 2019-м);
- По-друге, з року в рік збільшувалася кількість малих об'єктів, на фінансування яких виділялися кошти субвенцій (з 13% в 2016 році до 40% в 2019-м);
На кошти субвенцій купувалася техніка, встановлювалися дитячі майданчики. Далі депутати урочисто передавали придбану техніку або відкривали профінансований об'єкт.
«Чим більше, умовно, куплено комп'ютерів, тим більше заходів можна провести. Така собі стратегія успіху для переобрання в парламент. Робити більше «добрих справ», а не розповідати про свої досягнення на законодавчій ниві», - пояснює Бондарчук.
Цим займалися 147 мажоритарників і 27 списочників. У період із червня 2018 року по липень 2019-го було зафіксовано 2724 випадків піару на бюджетних коштах. Однак у 2019 році субвенції допомогли переобратися далеко не всім. Лише 33 змогли знову пройти до Верховної Ради на тлі суспільного запиту на зміни та високих рейтингів президента Зеленського і його політсили.
Примітно і виділення субвенцій на дитячі майданчики за місяць після презентації Володимиром Зеленським загальнонаціональної програми «Здорова Україна», яка передбачає будівництво нових спортивних майданчиків по всій країні. Серед лідерів тут Георгій Мазурашу («Слуга народу») і Тарас Батенко («За майбутнє»).
«Припускаю, що в майбутньому вони не проти позмагатися за посаду голови НОК. Сергію Бубці слід замислитися. Тим паче, що в керівництва НОК вже є не один депутат», - наголошує аналітик.
Докладніше про те, чи перетворяться нові народні депутати на «Юрія Чуйко», з якого ще два роки тому кепкував «Квартал 95», читайте у статті Анатолія Бондарчука «Депутатський соцеконом: історія зради чи перемоги».