Скандал з Volkswagen демонструє, що заохоченням основних автовиробників і зниженням вимог щодо рівня викидів Берлін знижує стимули до інновацій і звужує довгострокові перспективи галузі, пише агентство Reuters у своїй статті.
Німецький канцлер Ангела Меркель ще на початку своєї політичної кар'єри прийняла той факт, що німецький автомпром несе великі ризики.
Навесні 1995 року новопризначений міністр охорони навколишнього середовища намагався переконати своїх колег в уряді підтримати сміливий новий набір правил "анти-зміг", що включають жорстке обмеження швидкості та заборони на водіння влітку.
Але добре знайомий із ситуацією міністр транспорту Маттіас Віссман був категорично проти. Він поставив під сумнів ефективність заходів Меркель в боротьбі із забрудненням навколишнього середовища і пообіцяв боротися будь-якими спробами обмежити швидкість на автобанах. Аргументи Віссмана перемогли, і Меркель залишилася ні з чим. Для амбітного молодого міністра з комуністичного сходу це було уроком об'єднаної Німеччини.
Із тих пір багато чого змінилося: зараз Меркель є канцлером вже третій термін. Віссман очолює Verband der Automobilindustrie (VDA), впливове лобі німецьких автовиробників. Що залишилося незмінним - взаємини німецьких політиків і автоіндустрії.
"Ці відносини, які деякі називають симбіоз, що межує з кровозмішенням, перебувають зараз у центрі уваги після того, як найбільший автовиробник Volkswagen створив грандіозний скандал, надовго вивів з гри генерального директора Мартіна Вінтеркорна і обрушив акції компанії", - йдеться в статті.
Немає жодних ознак того, що німецькі політики боялися підтасування результатів тестування дизельних викидів автомобілів компанії Volkswagen. Меркель та її міністри висловили відверте здивування і обурення, зажадавши від компанії негайно очистити викиди. Але владі Німеччини і країн Європи вже давно відомо, що різниця між лабораторними замірами та реальним значенням рівня забруднення постійно збільшується.
Два роки тому, як кажуть критики, Берлін жорстко відстоював інтереси своїх автовиробників в полеміці з європейськими партнерами, якраз на тему посилення боротьби з викидами. "Меркель наполягала на своєму, сподіваючись зберегти робочі місця в галузі", - йдеться в статті.
Як вказує автор статті, деякі бачать у скандалі з Volkswagen симптом більш серйозної проблеми німецьких автокомпаній, пов'язаної з поблажками від уряду і відсутністю страху перед санкціями Берліна.
"Скандал з Volkswagen - це попереджувальний постріл для політиків", - каже Христина Декверт, представник німецького лобі. "Він показує, що потрібно витрачати менше часу на захист автоіндустрії, а більше часу на управління нею", - додає він.
Є й причини того, чому Берлін захищає свої автокомпанії. У галузі працює 750 тісяч людей, і вона є лідером в контексті потужності німецької інженерної думки.
У 2014 році Volkswagen, Daimler і BMW заробили 413 млрд євро - це зробило більш тісними відносини між галуззю і політиками. Головний автолобі Віссман є ветераном Християнського демократичного союзу (ХДС) Меркель і, незважаючи на кабінетні розбіжності 20-річної давності, перебуває в досить дружніх відносинах з канцлером.
Головний лобіст Daimler Екхарт фон Кледен є видним політиком в ХДС, що працював під началом Меркель. Його раптовий перехід в компанію Mercedes в 2013 викликав прокурорське розслідування і розробку нових "охолоджуючих" правил. Його попередник в Daimler Мартін Егер є спікером міністра фінансів Вольфганга Шабля.
Крім того, зв'язки поширюються і між партіями. Так, Томас Стег, колишній спікер канцлера від соціал-демократів Герхарда Шредера, очолює відділ з державних питань в Volkswagen. Навіть колишній міністр закордонних справ від партії зелених Йошка Фішер зробила рекламу BMW.
Найсильнішими є політичні зв'язки Volkswagen. Створена в 1960 році і звана "Закон Volkswagen" засекречена структура акціонерів кілька разів стикалася з правовими домаганнями на європейському рівні. Закон ефективно захищає компанію від поглинання і утримує під впливом Нижньої Саксонії, землі в центральній Німеччині, яке володіє 20% акцій Volkswagen і стало сходинкою для просування кар'єри багатьох політиків.
До прем'єрів Нижньої Саксонії, які просунулися за рахунок Volkswagen, відносяться Шредер або "автоканцлер", нинішній віце-канцлер Сігмар Габріель, колишній президент Крістіан Вульф.
Коли в 2003 році Шредер запропонував довгострокову програму реформування ринку праці, за підтримкою він звернувся до Петера Харцу, глави кадрового підрозділу Volkswagen. Через якийсь час Харц з'явився в центрі іншого серйозного скандалу VW, пов'язаного з корупційними поїздками представників компанії, включаючи й візити до повій. Він отримав умовне покарання і штраф.
Аналітики і представники опозиційних партій вважають, що скандали пов'язані з беззубістю німецького нормативного режиму. Головний контролюючий орган автомобільного сектору - Федеральний департамент транспорту - повністю підпорядкований міністру транспорту, що ставить під питання незалежність і управлінську здатність підрозділу.
"Найгірше те, що автомобільна індустрія проводить випробування самостійно, без контролю", - заявив законодавець від зелених Олівер Керхер.
Меркель, на відміну від свого попередника Шредера, не має безпосереднього відношення до автомобільної промисловості. Але її позиція кардинально змінилася з часів роботи в міністерстві охорони навколишнього середовища під керівництвом Гельмута Коля. У 2009 році, за кілька місяців до балотування на другий термін, вона надала пізніше провалену підтримку Opel, незважаючи на поради міністра економіки, який аргументував необхідність оголошення банкрутства General Motors.
Чотири роки тому, напередодні наступних виборів і під жорстким тиском з боку VDA, її уряд у Брюсселі агресивно, на думку дипломатів, пручався введенню нових європейських правил щодо обмеження викидів CO2, які можуть сильно нашкодити Daimler і BMW.
У листі "Дорога Ангела", яке пізніше опублікували в ЗМІ, Віссмар переконував Меркель боротися за більш амбітні цілі. "Думаю, що ми повинні переконатися в тому, що захист навколишнього середовища не підриває нашу виробничу базу", - сказала Меркель тоді.
Через кілька місяців, на наступний тиждень після обрання Меркель на третій термін, партія отримала щедрі пожертви в розмірі 690 тисяч євро від сім'ї, контролюючої BMW. Подія викликала негативну реакцію з боку опозиційних партій та німецьких ЗМІ. ХДС відповіли, що гроші не мають ніякого відношення до будь-яких політичних рішень.
"Критики стверджують, що заохоченням основних автовиробників і зниженням вимог щодо рівня викидів Берлін знижує стимули до інновацій і звужує довгострокові перспективи галузі. Німеччина відстає у виробництві електромобілів і очікується, що країна не зможе реалізувати 1 млн авто до кінця декади", - йдеться в статті .
"До сьогоднішнього дня німецька автопромисловість управлялася в рамках дитячих ігор політиків", - заявив Клаус Мюллер, глава Федерації німецьких організацій споживачів. "Встановлений рівень викидів є менше амбітного, а угоди за новими правилами тестування відкладені. Навіть гірше. Немає механізму перевірки відповідності рівня реальних викидів нормативному. Як показує справу VW, за все це розплачуються споживачі і навколишнє середовище".
Як пише видання The Economist, скандал через махінації Volkswagen з тестами на відповідність екологічним стандартам став катастрофою для німецького виробника автомобілів. Акції компанії обвалилися на третину, коли стало відомо, що компанія встановлювала спеціальне обладнання, яке фальсифікував дані під час тестів на викиди.
Активи Volkswagen станом на червень становили 164 млрд євро, що дорівнює положенню американської GMAC шість років тому. І, схоже, німецька компанія дуже залежна від короткострокових боргів і вкладень, які забезпечують їй рефінансування.
У сукупності виробничий і фінансовий сектори Volkswagen обслуговують бонди на 67 млрд євро. Через скандал власники цього боргу можуть, грубо кажучи, почати вимагати виплат протягом наступних 12 місяців. Якщо це відбудеться, у німецької компанії будуть серйозні проблеми, оскільки готівкою в її розпорядженні є лише 33 мільярди євро. Уряду Німеччини доведеться провести значні вливання, щоб підтримати компанію, 20% якої належить федеральній землі Нижня Саксонія.
[article_attached position = "3"]
Раніше видання Newsweek писало, що Volkswagen загрожує економіці Німеччини більше, ніж криза в Греції. В минулому році Volkswagen продала 600 тисяч автомобілів у США. Це принесло компанії близько 6% від глобального доходу в розмірі 9,6 мільярдів доларів. Американський регулятор збирається оштрафувати компанію на 18 мільярдів доларів. Всього на рахунках компанії є 24 мільярди доларів, тож після сплати штрафу їй доведеться провести скорочення.
Німецький уряд також побоюється, що інші автовиробники Daimler і BMW можуть також постраждати від скандалу з Volkswagen. І за кілька днів після початку скандалу так і сталося. Акції BMW впали через скандал навколо автопромисловості Німеччини. Хоча в BMW заперечують, що підтасовували результати тестів за допомогою додаткового обладнання, і вимагають від організації пояснень, чому і коли були проведені перевірки їхньої продукції. В цей же час, на торгах у Франкфурті вартість акцій автовиробника впали до 72,05 євро, що на 9,7% менше.
Нагадаємо, що минулого тижня Volkswagen зізнався у махінаціях на європейському ринку. Концерн також висловив готовність до співпраці з владою на час розслідування.